Реформа освіти «згори» не спрацьовує - експерти

main

20.10.2017

Реформа освіти «згори» не спрацьовує - експерти

Освітня реформа у виконанні уряду залишається свого роду «напівфабрикатом». Щоб втілити те добре, що є в ній, і усунути всі недоліки, треба об’єднати зусилля освітян, науковців, експертів, депутатів та управлінців з усієї України.

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Реформуємо освіту знизу», що відбувся цього тижня у місті Кам’янці-Подільському з ініціативи Аграрної партії.

Становище галузі та хід освітньої реформи проаналізували освітяни, науковці, депутати місцевих рад, батьки, представники студентства з Хмельницької, Рівненської, Вінницької, Полтавської, Львівської, Чернівецької, Кіровоградської, Чернігівської, Сумської областей.

«Важко назвати успішною політику влади щодо забезпечення повної загальної середньої освіти у сільській місцевості. У процесі децентралізації виникає маса проблем - неспроможність новостворених громад утримувати школи, закриття некомплектних шкіл, труднощі у створенні опорних шкіл та їхніх філій», - розповіла модератор та ініціатор зібрання Оксана Мусієнко, керівник проектів і програм Центрального апарату Аграрної партії.

Самі освітяни зараз змушені на ходу виправляти допущені владою помилки.

«Ми намагаємося усіма силами зупинити ті недоречності «реформ», які нав’язують нам згори. Зокрема, надзвичайно важливим є питання джерел фінансування навчальних закладів, в тому числі і професійної освіти. Передача освітніх установ повністю на баланс місцевого бюджету паралізує їхню роботу, фактично – призведе до закриття», – говорить Дмитро Рижмань, директор Брацлавського агроекономічного коледжу.

Дуже важливо розділити питання освітнього процесу і комунальні проблеми, якими педагоги не повинні займатися, вважає Сергій Пазюк, директор опорної школи ОТГ із Львівщини.

«Громада має займатись комунальними проблемами шкіл. А школі необхідно зосередитись виключно на освітніх питаннях. Ми створили дієву громаду, де співпрацюють учні, вчителі та батьки. Такий досвід корисно передати й іншим ОТГ», - каже Сергій Пазюк.

Спроби реформувати освіту з 1991 року мали популістський, несистемний характер, - стверджує Віктор Громовий, експерт з освіти, шеф-редактор порталу «Освітня політика» (м. Кропивницький).

«Сама реформа освіти «згори» виявилась неможливою. Єдино можливий спосіб порятунку ситуації у вітчизняній освіті і науці – дієва ініціатива «знизу». На превеликий жаль, жодна з партій, представлених у Верховній Раді, не має реальної програми розвитку цієї галузі», - говорить Віктор Громовий.

У своєму слові лідер Аграрної партії, доктор економічних наук Віталій Скоцик відзначив, що влада постійно випускає з поля зору те, що якісна освіта і наука нерозривно пов’язані з економічною перспективою держави.

«Скорочення наявних закладів освіти, обмеження їх фінансування – справжній злочин проти України та її народу. Сьогоднішня влада проводить скоріше видимість реформ, фактично заважаючи освітянам працювати, навчати і виховувати нове покоління. Реформувати всі ланки освіти знизу мають самі освітяни, науковці й громадські активісти», - вважає Віталій Скоцик.

Під час засідання проаналізували слабкі місця нового Закону про освіту. Зокрема, викликає запитання реалізація задекларованого збільшення зарплати вчителям в умовах дефіциту державного бюджету. Без відходу від радянської практики фінансування освітньої сфери за залишковим принципом реформа «дає осічку». Доопрацювання вимагають і механізми переходу до автономії шкіл, які в Україні фактично відсутні.

Учасники круглого столу переконані, що цей новий Закон слід розглядати лише як перший щабель реформування галузі, який ще потребує додаткового законодавчого забезпечення, фінансового підґрунтя та ефективної роз’яснювальної роботи з громадськістю.

Не менш важливо – зробити освіту середовищем нових ідей та інновацій.

Майбутнє української освіти – за гуманною педагогікою, - пояснює Станіслав Крук, директор Центру інноваційної педагогіки і психології Хмельницького національного університету.

«Гуманна педагогіка систематизує досягнення класичної (традиційної) педагогіки та доповнює їх духовною, гуманною складовою. Україні дуже необхідне природне виховання нового покоління, гармонізація особистості учня і вчителя. Україна – єдина країна, що дала світові чотирьох титанів педагогічної думки – Миколу Пирогова, Костянтина Ушинського, Василя Сухомлинського та Шалву Амонашвілі. Маючи такий грандіозний капітал напрацювань у царині педагогіки, українці можуть здійснити справжній прорив до школи майбутнього. Гірко, що Міністерство освіти і науки цього повною мірою не усвідомило», - каже фахівець.

За 26 років Незалежності керівники України не змогли чітко сформулювати сутність національної ідеї, - зауважив Антон Несторович, член Ради з питань освіти і науки Аграрної партії.

«Українська національна ідея – не лише мова і культура, це – демократичний вибір в усьому. Без її фундаменту неможливо реформувати освіту, закладати майбутнє України як нації, що має