«З ранку ще тяглися нескінченною валкою чумаки із сіллю та рибою. Гори горшків, закутаних у сіно, поволі сунули, здається, нудьгуючи зі своєї неволі й темряви; подекуди тільки яка-небудь розмальована яскраво миска чи макітра хвастовито висувалася з високо піднятого на возі плоту й привертала розчулені погляди прихильників розкоші», - так описував Сорочинський ярмарок у 19 столітті класик української літератури Микола Гоголь.  
   Видатний земляк розрекламував та прославив Великі Сорочинці на весь світ. Тоді в 40-х роках 19 столітті в Україні діяло близько 12 тисяч ярмарків, Сорочинський не був ні найбільшим з них, ні найпопулярнішим на той час, але саме йому судилося стати символом України нині.
   Якби Гоголь жив сьогодні, він другий том «Мертвих душ» написав би за три тижні. Вважає односелець Миколи Васильовича, депутат Полтавської обласної Ради, член Політради Аграрної партії України Віктор Скочко.
   «Мені пригадалася історія з дитинства, а я народився в  селі Василівка, а тепер Гоголеве, по сусідству з моїм славним земляком Миколою Васильовичем. Ми розминулися лише в часі – різниця 150 років. І коли мені було 4,5 роки, мій тато працював заступником голови колгоспу, а тоді у них в розпорядженні були коні, мені малому захотілося натопити в сараї, щоб кінь там відпочивав, - сміючись продовжує полтавчанин. Я пішов набрав соломки, як запалив, то згоріло два наших сараї і два колгоспних, тоді на місці садиби Миколи Васильовича був колгоспний двір. Більше сараї там ніхто не будував, це місце перетворилось в центр. Так я розчистив плацдарм для відбудови садиби Гоголя. Зараз читаєш «Мертві душі» чи того ж «Ревізора» і бачиш сьогодення,  я  вважаю, що його твори повинні бути настільними, особливо у наших політиків та чиновників, щоб позбуватися тих рис, які викривав класик», - розповів під час зустрічі делегації Аграрної партії України з полтавчанами на сцені «Хати Хіврі» Віктор Скочко.
    Подекуди у натовпі таки можна зустріти і Гоголя, а то і не одного, разом зі своїми героями: тут і Хівря, і Черевик, і Афанасій Іванович прогулюються ярмарком. На головній сцені час від часу ідуть постановки творів класика. А на центральній алеї буквально не проштовхнутися. Тут здавалося б зливаються два світи, і сучасний відверто поступається тому древньому, гоголівському. Про сучасність хіба нагадує запах шашлику на вході, але вже за кілька кроків відвідувачів вчать ліпити справжні українські вареники.
    Ось грають на бандурах Кобзарі, а там ковалі виливають монети. Тут навчать мотати ляльки-мотанки і обереги, робити іграшки зі скла та сіна, виготовляти дерев’яний посуд та кераміку. Тут можна купити все – починаючи від магнітика до тракторів. Традиційно найбільше покупців у лотків з вишиванками та прикрасами з національною символікою.
    Придбати нову вишиванку вирішив і лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик.2015819141355
    «Оце дорога довголіття. Тут схрещено на добро, на злагоду, на багатство. Вишивала бабуся 84 роки - без окуляр, живе вона  в Карпатах», - розповідає історію вишиванки продавчиня Ольга.
    «Купую», - приміряючи говорить Віталій Скоцик. І додає: «Тут на ярмарку розумієш, що таке Україна і чому Полтавщину називають її серцем.  Ярмаркування одна з кращих наших традицій. На ярмарки українці споконвіку збиралися, щоб поторгуватися, зустріти старих знайомих, поспівати і звісно обговорити найважливіші події», - говорить Віталій Скоцик.
    І цього дня у Великих  Сорочинцях у «Хаті Хіврі» ідуть серйозні розмови. Тут на вході хлопці та дівчата в символіці Аграрної партії України вітають зі святом Спасу та пригощають перехожих яблуками. А на самому подвір’ї  місцеві аграрії  обговорюють підготовку до наступних виборів.
    «Полтавщина була і залишається житницею української держави. За останні 10 років ми збільшили виробництво зерна вдвічі - з 3 млн. тонн до 6. Аграрії – це потужна сила в економіці області. І це ті люди, які піднімають село та утримують його, тому що з усіма проблемами люди в селі ідуть саме до місцевих агровиробників, а сьогодні аграрії взяли на свої плечі ще й армію, допомагають і продуктами харчування, і запасними частинами нашим військовим в зоні АТО. А тому саме аграрії повинні бути у владі і дбати про свої громади», - говорить голова Полтавської регіональної  організації Аграрної партії України Олександр Ківшик.
    Виступаючи перед полтавчанами та гостями Сорочинського ярмарку Віталій Скоцик наголосив на необхідності об’єднання заради відбудови національної економіки навколо нашої конкурентної переваги – аграрного сектору.
    «У нас в суботу в Києві відбувся VЗ’їзд Аграрної партії України. Ми одна з найстаріших партій в політичній системі нашої держави, в наступному році партії буде 20 років. Однак, досі ми були розрізненими. Фермери, дрібні, більші, менші, середні, самі великі -  всі ці 20 років вважали, що можна виживати окремо. Ми просто працювали на землі і думали, що політикою має займатися хтось інший. Але  в тій складній ситуації, в якій зараз опинилась Україна, де ми з кожним днем стаємо біднішими і біднішими, де війна забирає наших кращих синів кожен день, нам треба шукати шлях  як відвести країну з цього глухого кута. І платформою для здолання бідності може стати лише аграрна галузь. Останній з’їзд показав, що ми можемо об’єднатися. На ньому були присутні усі ключові аграрні асоціації, настав час і всі зрозуміли, що ми сильніші разом, і досягти успіху зможемо лише працюючи спільно», - резюмував Віталій Скоцик.