Згідно зі статистикою, в 2017 на території України було виявлено 9021 нелегальних мігрантів, а за перше півріччя 2018 до 4000 осіб.

Україна займає важливу позицію в процесі європейської міграції. Через своє стратегічне географічне розташування вона стала транзитною країною для мігрантів з багатьох країн. Основним чинником, що спряє посиленню міграційного руху та транзитних переміщень є незахищений кордон з Росією, який в актуальному часі є абсолютно неконтрольованим з причини військових дій на території Донецької і Луганської областей. Не менший вплив на міграційну статистику справляють безвізові подорожі для громадян країн СНД, відсутність дієвих угод про реадмісію з країнами Азії та Близького Сходу, а також недостатнє правоохоронне забезпечення. Численні маршрути для нелегальних мігрантів проходять через Україну до Європейського Союзу (ЄС). Основні з них ведуть з Південної Азії та Африки через пострадянський простір до Європи. Крім того, існують маршрути для мігрантів з самого колишнього Радянського Союзу. Велика кількість транзитних мігрантів походять з держав, громадяни яких можуть в'їхати в Україну без візи. При цьому вони порушують закон лише тоді, коли намагаються перетнути західний кордон України. Для більшості з них, саме перебування в Україні є «незаконним».

Більшість транзитних мігрантів проходять через російсько-український кордон. Протягом останніх років маршрути для такого типу міграцій в межах України змінилися. У минулому головний маршрут проходив з Росії через Білорусь або Україну до Польщі. В даний час він веде від Росії через Україну (Закарпаття) до Словаччини  та з терен Львівської області до Польщі. Зокрема, бангладешці, в'єтнамці, індіанці, іранці, пакистанці, таміли, іракці, афганці, курди і палестинці, а також сомалійці, західні африканці і єгиптяни та інші громадяни з країн третього світу використовують Україну як транзитний пункт. Для більшості мігрантів блокується доступ не тільки до території ЄС, але часто також шлях до країн їхнього походження. Отже, Україна мимоволі стає країною призначення мігрантів і головну проблему становить той факт, що більшість з них залишаються в країні без легального дозволу на проживання. Частина потрапляє до ПТПІ (пункт тимчасового перебування іноземців) та в подальшому очікує на відправлення в країну власного походження.  Деякі з затриманих мігрантів, що нелегальним чином потрапили на територію України або ж втратили легальні підстави подальшого перебування подають заяву з метою отримання притулку і статусу біженця, та в більшості випадків їм відмовляють у задоволенні такого типу прохань. Статистичні дані стверджують: за 2017 рік в Україні статистика визнання заяв на статус біженців чи додатковий захист була близько 27%, а за 2016 і 2015 роки – менше ніж 17%, в той час, як, наприклад, в Греції близько 70-80%. Не дивлячись на те, що в сусідніх Європейських державах на сьогоднішній день цей показник значно вищий, позитивна динаміка в Україні все ж таки спостерігається.