6 жовтня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності № 1666». Умовно даний закон називають також «Антирейдерський закон», так як в першу чергу його метою є захищення права власності громадян, бізнесу та іноземних інвесторів. Варто зазначити, що даний закон закриває 99 % рейдерських схем, які рейдери використовували саме шляхом залучення державних реєстраторів (Наприклад: Реєстрація на основі підробленого або неіснуючого рішення суду. Подання підробленого пакета документів щодо переходу корпоративних прав. Викрадення електронного ключа реєстратора та інше).

Антирейдерським законом внесено низку змін до нормативно правових актів, які регулюють сферу державної реєстрації бізнесу та нерухомості.

З метою легкого сприйняття матеріалу, пропонуємо розглянути зміни у формі питань-відповідей.

Однією з основних новел є обов’язковість сповіщення власника майна про його «перереєстрацію». Коли реєстратор отримує пакет документів для проведення реєстраційної дії, він зобов’язаний повідомити про це власника   (на сьогоднішній день відповідно до порядку державної реєстрації – шляхом направлення листа на електронну адресу власника у разі наявності в Державному реєстрі прав відомостей про електронну адресу власника як адреси для зворотного зв’язку). У випадку, якщо власник вважає проведення цієї реєстраційної дії рейдерським захопленням, він може подати заяву про заборону вчинення такої дії. Паралельно власник зобов’язаний звернутися до суду для накладання судової заборони.

Відтепер при реєстрації нерухомості власник може отримувати паперове підтвердження права власності. За результатами державної реєстрації формується витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником з проставлянням підпису та печатки реєстратора.

Форма витягу визначена абзацом 2 п. 22 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до якого,  витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника може бути наданий державним реєстратором у паперовій формі шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 x 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Важливою зміною є звуження принципу екстериторіальності: нотаріуси можуть здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна та бізнесу в межах області, крім випадків, коли реєстраційна дія вчиняється одразу після нотаріальної. Положення унеможливлює поширений тип зловживання, коли реєстратор у Львові здійснює незаконні реєстраційні дії щодо майна у Харківській області.

Відповідно до нової редакції Закону про державну реєстрацію нерухомості введена новела щодо реєстраційних дій на підставі рішень судів. Реєстраційні дії проводитимуться винятково на підставі рішень, отриманих в результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень без подання відповідної заяви.

Тобто, реєстратори при органах місцевого самоврядування та районних державних адміністраціях самостійно вноситимуть зміни до реєстру без заяви та збору. Ця норма працюватиме з моменту запуску технічної взаємодії між цими реєстрами (на сьогоднішній день – є обов’язок державного реєстратора перевіряти вірність судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень самостійно.  Якщо ж рішення у реєстрі відсутнє, реєстратор повинен звернутися із запитом до суду, яким було ухвалене представлене рішення).