Запитуйте - відповідаємо

main

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

29.12.2016

Запитуйте - відповідаємо

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.11.2016 р. № 5185/к, з 16 листопада 2016 року начальником Головного територіального управління юстиції в Одеській області призначено Миколу Васильовича Станіщука. Ми звернулися до нього з проханням відповісти на запитання, які цікавлять наших читачів.

– Як оскаржити дії державного реєстратора?

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

– Які причини відмови у розгляді скарги по суті?

Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, відповідно до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128, перед розглядом скарги по суті вивчає скаргу для встановлення:

1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб’єкта розгляду скарги (належний суб’єкт розгляду скарги);

2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;

3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб’єкта розгляду скарги.

У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб’єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

У разі наявності у суб’єкта розгляду скарги інших скарг з питання, порушеного у скарзі, розгляд таких скарг по суті об’єднується та здійснюється у строки, які обраховуються з моменту реєстрації скарги, поданої раніше.

– Які органи виконавчої влади набули відповідних повноважень в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та державної реєстрації прав в обов’язковому порядку в Одеській області?

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в обов’язковому порядку набули відповідних повноважень виконавчі органи міських рад 9 міст обласного значення та 26 районних державних адміністрацій Одеської області.

– Які інші суб’єкти державної реєстрації можуть здійснювати державну реєстрацію прав та юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців в Одеській області?

Згідно з вимогами чинного законодавства, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Зокрема, в Одеській області відповідне рішення ухвалили 63 ради.

Акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебувають не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала:

- договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року;

- договір з іншим суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб’єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав).

Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Станом на 21 грудня 2016 року в Одеській області акредитовано 8 юридичних осіб.

– Де зберігається реєстраційна справа в паперовій формі?

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного значення та районними державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи або фізичної особи – підприємця, а саме у виконавчих органах міських рад міст обласного значення або районних державних адміністраціях.

– Хто є державним реєстратором згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень»?

Згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець, приватний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

– Якими мають бути дії заявника після отримання рішення суду про розірвання шлюбу?

Отримавши рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало чинності, заявник звертається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання, або за місцем складення актового запису про шлюб із заявою про проставлення відповідної відмітки в актовому записі про шлюб. Штамп про розірвання шлюбу у паспортні документи не проставляється.

– Які документи потрібні для реєстрації народження дитини, якщо батьки або один з батьків іноземці?

Для реєстрації народження дитини потрібно звернутись до Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 30 б (тел.: 705-14-81, 705-14-82) з медичним свідоцтвом про народження та паспортними документами батьків. Усі документи складені іноземною мовою мають бути перекладені на українську мову та належним чином засвідчені (нотаріально). Легальність перебування іноземця на території України має бути підтверджено паспортним документом або посвідкою на тимчасове або постійне перебування на території України. Якщо батьки перебувають у шлюбі – слід надати свідоцтво про шлюб.

– Яким має бути перелік документів для внесення змін до статуту громадського формування зі статусом юридичної особи?

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр);

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник – юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи – у разі внесення змін до відомостей про громадські об’єднання, політичні партії;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру – у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) – у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо) – у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

– Який термін розгляду документів для державної реєстрації громадських формувань?

- щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки – не пізніше 30 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

- щодо постійно діючого третейського суду – не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

- щодо структурного утворення політичної партії – не пізніше 10 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

- щодо первинного осередку політичної партії – протягом одного робочого дня з дати подання документів для державної реєстрації;

- щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – не пізніше 15 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

- щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи – не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;

- щодо громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи – не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

Строк розгляду документів щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки, щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання, щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

М. В. Станіщук