Міграційна служба Рівненської області у період воєнного стану працює зі значно більшим навантаженням. Лише після кількох днів простою з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України міграційники повернулися до роботи, аби забезпечити потребу українців  у найважливіших документах.

-        Перші кілька днів ми не могли працювати, оскільки з міркувань безпеки були відключені демографічний реєстр та реєстри тергромад. Це зробили, аби ворог не зміг отримати доступу до даних про місце реєстрації громадян. Адже це перше, що цікавило окупантів, коли вони увірвалися до українських міст. Загарбники шукали воїнів АТО/ООС, державних службовців та посадовців, а також громадських активістів.  

Наразі ж відновлено роботу усіх 18 підрозділів Міграційної служби області. Зауважимо, що працює служба у кожному районі та обласному центрі Рівненщини відповідно до нового адміністративного устрою регіону та утворених територіальних громад.

-        З 15 березня (з моменту відновлення роботи Єдиної інформаційно-аналітичної системи) попит на біометричні документи зріс втричі, аніж до війни. Для українців, які вимушено залишили місця проживання, де точаться бої, Рівненщина стала як місцем переселення так і транзитним регіоном. Тож громадяни звертаються за поновленням документів, вписують дітей у закордонні паспорти батьків, продовжують термін дії документів для виїзду за кордон. Наразі близько тисячі звернень на день.

Днями підрозділи міграційної служби Рівненщини отримали технічну можливість щодо одночасного оформлення (у тому числі на заміну втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. 

Працюють міграційники й з вимушеними переселенцями. Так, на Рівненщину з міста Бучі евакуювали близько 60 осіб з різними захворюваннями, деякі з них не мали жодних документів та можливості особисто за ними звернутися. За словами Лілії Драпчинської працівники міграційної служби практикували виїзд до людей для оформлення звернення за паспортами. Також відгукнулися міграційники й допомогли оформити документи хлопцю у лікарні, який внаслідок ДТП мав 60% опіків тіла. Його на лікування  погодилися прийняти в Італії, тож він терміново потребував нових документів. Нагадаємо, 17-річний Вадим постраждав у страшній ДТП на Рівненщині 3 травня, коли в пасажирському автобусі через зіткнення з бензовозом загинуло 27 осіб. 

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну до Міграційної служби Рівненщини побільшало звернень від громадян росії, які буквально просили забрати їхні паспорти. Проте наразі процедура виходу з громадянства іншої країни залишилася такою, як до війни.

-        Росія визнана країною-агресором, тож її громадянам ми не надаємо ніяких послуг. Радимо чекати законодавчих змін, ухвалення нової процедури.

На сьогодні на Рівненщині мешкає близько 4 тисяч іноземців, з них 3,5 тисячі осіб мають посвідки на постійне проживання. При цьому біля 2 тисяч осіб – це громадяни рф. Але тут варто зауважити, що 70% з них мають українське коріння, проживають на нашій території дуже багато років і цілком інтегрувалися в українське суспільстві.

Наразі у Міграційній службі Рівненщини працює 168 осіб. На час воєнного стану державі вдалося забезпечити виплату зарплат працівникам у повному об’ємі й навіть виплатити доплати за інтенсивність праці. Прикметно, що Міграційна служба Рівненщини має переважно жіноче обличчя, у колективі тільки близько 20% - чоловіки.

-        У нас мужні чоловіки. З початком воєнного стану вони брали участь у спільних з поліцією патрулюваннях вулиць, адже мають офіцерські звання й відповідну підготовку. У колективі усі згуртувалися та долучилися до збору коштів на автомобіль для прикордонників, - розповідає очільниця ДМС  Рівненщини.

За словами Лілії Драпчинської, працівники міграційної служби у Рівненській області наразі на роботі. Вони можуть брати відпустки відповідно до чинного законодавства. Крім того, на сьогодні Міграційна служба вже може брати на роботу й нових співробітників. А ті, хто звільнився у зв’язку з виїздом за кордон, можуть поновитися на роботі впродовж року без проходження конкурсу.