Рівненщина відома своїми пам’ятками культури. Тут створювалися Дубенське (1539-1568), Дорогобузьке (1580) та Пересопницьке (1556-1560) Євангелія. 

Пересопницьке Євангеліє – святиня українського народу. Це визначна рукописна пам’ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва XVI ст., переклад канонічного Четвероєвангелія простою народною мовою. 

У музеї зберігається копія Пересопницького Євангелія, а оригінал знаходиться в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського у м. Києві. Пересопницьке Євангеліє – добротна книга вагою 9,3 кг, писана на пергаменті форматом 38 см на 24 см, яка вміщає 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми  кольоровими заставками й мініатюрами.

У Клевані знаходиться одне з природних чудес України – Тунель кохання. У радянські часи там була військова база, а до неї було прокладено залізничну гілку. Для маскування її засадили деревами. Проте в останні роки дерева та кущі перестали обрізати й вони утворили природний тунель навколо залізниці. Загальна довжина тунелю становить близько чотирьох кілометрів. Останнім часом це місце стало досить відомим у світі, там знімають рекламу популярних брендів.

Міграційна ситуація, а також прогнозні оцінки соціально-економічного та демографічного розвитку країни дають змогу визначити стратегічну мету міграційної політики як збереження власного населення та його поповнення ззовні на основі певних етнічних, професійно-кваліфікаційних, вікових та інших критеріїв.

На території Рівненської області функціонують 18 територіальних підрозділів ДМС, які розташовані у відповідності до адміністративно-територіального устрою області. Працівники Управління чітко усвідомлюють та реалізують окреслені завдання подальшого розвитку міграційної політики України, яка є важливою складовою внутрішньої та зовнішньої політики держави, що здійснює свій шлях до Європи і  потребує неухильного виконання власної Концепції державної міграційної політики з чітко визначеними основними принципами,?пріоритетами, напрямками діяльності у цій сфері.

Міграційна служба Рівненщини з часу утворення знаходиться в історичному приміщенні. Добротний двоповерховий особняк, що на вулиці 16 Липня, 6, і до сьогодні є прикрасою усієї вулиці. У цьому будинку в самісінькому центрі Рівного в 1912 році жив і працював нотаріус Петро Міцкевич. Через десять років потому  –  лікар Олександр Виноградов. Під час останнього ремонту робітники навіть знайшли на горищі металеву вивіску з його ім’ям і передали її до краєзнавчого музею. У 1926 році будинок, тепер уже на вулиці Галлера, 6, придбав інший лікар – Роман Могильницький.  З середини 90-х років минулого сторіччя у будівлі знаходиться паспортна служба Рівненщини. 

Працівники УДМС України в Рівненській області, окрім робочих питань, у вільний від роботи час цікавляться історією створення паспортної служби краю і час від часу відкривають нові сторінки. Зокрема, з вуст колишньої працівниці Надії Вязовкіної вони дізналися про окремі цікаві факти і усю зібрану інформацію передали  до Рівненського краєзнавчого музею. Так стало відомо, що паспортна служба в Рівненській області почала діяти з квітня 1944 року відразу після звільнення міста від німецької окупації. Перших працівників служби, серед яких переважали російськомовні вихідці з глибин територій бувшого Радянського Союзу, влада СРСР направила на Західну Україну вслід за підрозділами радянської армії для проведення документування населення. 

У 1955 році паспортний відділ складався із працівників паспортної служби, до штату якої на окремо визначених умовах входили 2 інспектори, які проводили роботу із іноземцями. На той час на обліку в Рівненській області перебувало 7 іноземців та 4 особи без громадянства. Основною роботою в післявоєнні роки було виявлення порушників паспортного режиму, перевірка осіб, які не підтримували радянську владу, та пошук членів родин, зв’язки з якими були втрачені під час війни. 

Паспорти, які оформлялися відділами міліції до 1975 року, були безстрокові та терміном на 5 років. Безстрокові видавалися окремим категоріям громадян: особам, нагородженим орденом СРСР, громадянам, які досягли 55-річного віку, інвалідам війни та праці, пенсіонерам І-ІІ груп, пенсіонерам за вислугою років. Записи здійснювалися російською мовою на першому розвороті сторінок, а на другому дублювалися українською.

В Управлінні впродовж декількох років існують свої звичаї і традиції. Так напередодні  Дня Незалежності працівники УДМС в Рівненській області організовують в стінах служби благодійну акцію «Зроби своїми руками добро». За підтримки керівника Лілії Драпчинської працівники разом зі своїми дітьми протягом тижня власними руками у вільний від роботи час майструють творчі доробки для благодійної ярмарки. Кошти, виручені від продажу речей передають тяжко хворим дітям. Разом з тим, завдяки небайдужості всіх без виключення співробітників служби, свої  подарунки до державних та релігійних свят отримують і військовослужбовці, які перебувають в зоні проведення АТО.

Наразі в УДМС України в Рівненській області працюють 116 співробітників. У кожному районному центрі функціонує територіальний підрозділ міграційної служби.

Впродовж  2015 року Управлінням оформлено 46 364 заяв громадян  для виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. З них з безконтактним електронним носієм – 23 269, без безконтактного електронного носія – 23 095. Понад 2000 громадян за отриманням послуги з оформлення закордонного паспорта звернулися із сусідніх областей (Хмельницької, Тернопільської, Волинської).

В Управлінні виконано підготовчі роботи щодо телекомунікаційного забезпечення оформлення документів. Започатковано створення на базі УДМС мережі робочих станцій для забезпечення на належному рівні організації роботи з оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм. З 11 січня 2016 року в Рівненській області розпочато прийом документів громадян 16-річного віку у 8 територіальних підрозділах, де встановлено обладнання для прийому документів нового зразка. 

Актуальним на сьогодні лишається питання надання адміністративних послуг  вимушеним переселенцям з окупованих територій Луганщини і Донеччини та анексованого Криму. На Рівненщині наразі перебуває більше 2000 тимчасово переміщених осіб. З них за отриманням послуг по лінії ДМС з питань реєстрації місця проживання/перебування звернулося 966 осіб, з оформлення паспортних документів, в тому числі для виїзду за кордон – 919 осіб.

Управлінням налагоджено співпрацю територіальних підрозділів з Центрами надання адміністративних послуг у всіх районах та містах області. Завдяки співпраці з районними державними адміністраціями та міськими радами вживаються практичні заходи щодо спрощення процедур та підвищення рівня обслуговування громадян по лінії ДМС. 

Вивчення міграційних потоків населення свідчить, що вони суттєво впливають на формування загальної чисельності населення області. Щороку більше 15 тисяч осіб мігрує в межах регіону. За статистичною інформацією упродовж останніх років зменшується кількість прибулих. Найвища  інтенсивність міграційного скорочення спостерігається в Корецькому (4,3 особи на 1000 жителів), Володимирецькому (2,8), Демидівському районах. Внаслідок міграції зменшилась чисельність населення міст Костопіль, Березне,  Корець, Рокитне. Основу міграційного обороту складає внутрішньо-обласна міграція – серед прибулих вона склала 69,4% серед вибулих – 63,1%.

Міграційні процеси мають певний вплив на вікову структуру населення, адже 53,5% мігрантів належать до працездатного віку, понад 67% населення складають особи у віці до 28 років. За інформацією соціальних досліджень, в останні роки збільшилася питома вага молоді, яка виїжджає у країни ЄС.

Таким чином, в сучасних умовах окремі негативні чинники міграції в Україні знаходять своє відображення у зменшенні інтенсивності як внутрішньо-регіональної, так і міжрегіональної міграції, значному відпливі населення за межі країни, зростанні трудової зумовленості міграцій, у формуванні потужних зовнішніх потоків трудових мігрантів

Тим не менше, Рівненщина сьогодні залишається привабливою для іноземців. Так на обліку в УДМС  нині перебуває 3399 іноземців та осіб без громадянства, в тому числі: 2939 – які мають дозвіл на імміграцію та документовані посвідками на постійне проживання та 460 – за посвідками на тимчасове проживання.

Упродовж 2015 року до Управління з територіальних підрозділів  надійшло 254 справи щодо надання дозволу на імміграцію в Україну, стосовно 269 іноземців та осіб без громадянства прийнято позитивне рішення. Видано 415 посвідок на постійне проживання, в тому числі у зв’язку з отриманням дозволу  на імміграцію – 258 та в порядку обміну – 157. У вищих навчальних закладах області навчаються 83 студенти-іноземці: 80 навчаються в Національному університеті водного господарства та природокористування, один – в Національному університеті «Острозька академія» та двоє – в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. С. Дем’янчука. З початку року посвідками на тимчасове проживання документовано 169 іноземців.

На території області проживає одна особа, яка має статус біженця (громадянин Гамбії) та одна особа, яка отримала додатковий захист в Україні (громадянин Сирії).

Постійне висвітлення роботи Управління в місцевих засобах масової інформації, роз’яснення громадськості з тих чи інших питань, пов’язаних з втіленням у життя  актуальних завдань Державної міграційної служби України, створює прозорість роботи  та формує позитивний імідж у населення як працівника ДМС, так і служби в цілому.

За ініціативи керівництва міграційної служби Рівненщини систематично здійснюються заходи щодо вдосконалення надання адміністративних послуг мешканцям краю. Зокрема, в області функціонує інформаційна електронна база даних, яка дозволяє оперативно здійснювати  операції з документами, якими займається працівник кожного підрозділу. Така система контролю дисциплінує персонал і дозволяє якісно і своєчасно надавати послуги мешканцям регіону.

Колектив впродовж року активно спрямовує свою діяльність на забезпечення якісного і своєчасного надання адміністративних послуг громадянам. Однак при цьому знаходить час ознайомлюватися з місцевими визначними місцями, відвідувати архітектурно-історичні пам’ятки, долучившись тим самим до  історії рідного краю. Тому кадровий потенціал Управління ДМС в Рівненській області спроможний забезпечити виконання основних завдань, подальше удосконалення процедур надання послуг громадянам та створення ефективної системи управління міграційними процесами в Україні. 

За словами керівника міграційної служби Рівненщини Лілії Драпчинської, для того, щоб група людей стала справжнім колективом, необхідно об’єднати їх спільними завданнями, усвідомленими діями і постійним контактом. Результати роботи та оцінка діяльності служби мешканцями краю свідчить про дієвість цього методу.

Л. Пшебільська, УДМС України в Рівненській області