«Нам не потрібні мігранти в службах зайнятості, але на фабриках – цілком», - таку заяву зробив міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеєхофер одразу ж після прийняття урядом законопроекту, що спрощує умови працевлаштування для іноземних фахівців з-поза меж Європейського Союзу. Його основна ціль – зменшити дефіцит робочих рук, адже,  за даними німецьких економістів, йдеться про нестачу близько 1,6 мільйона спеціалістів. Натомість польські експерти з острахом передрікають, що такий закон може призвести до значного відтоку українців з РП.

Протягом останніх 20 років у Німеччині точаться дискусії і суперечки щодо закону про імміграцію. Це довгоочікуваний і важливий крок, на який наважився уряд Ангели Меркель. Перший проект, розроблений трьома міністерствами: внутрішніх справ, економіки та праці, описує основні правила та нюанси імміграційної політики щодо полегшення в’їзду до країни іноземних працівників. Згідно з новими установами, особа, що підтверджує свою спеціальність дипломом, може приїхати на 6 місяців до Німеччини в пошуках роботи за своєю професією або ж пройти перекваліфікацію. Жодного пакету соціальних гарантій та фінансової підтримки зі сторони приймаючої держави не передбачено, все це, відповідно, за свій рахунок. Окрім цього, скасовується пріоритет в наданні роботи громадянам з паспортом ЄС – від тепер кожен, хто не є громадянином Європейського Союзу, може розраховувати на роботу за своєю спеціальністю. Ще одним не менш важливим фактором є те, що Німеччина планує створювати і фінансувати курси німецької мови в країнах за межами Євросоюзу. Адже знання мови і надалі залишатиметься основною вимогою німецьких роботодавців.

Однією з причин такого активного залучення іноземних кадрів стало зростання німецької економіки та бажання місцевих підприємців знизити витрати на виробництво, зокрема завдяки наданню робочих місць більш дешевій робочій силі з країн Східної Європи. В офіційному прес-релізі до закону німецький уряд заявив, що майбутнє німецької економіки загалом залежить від того, наскільки Німеччині вдасться зберегти і розширити базу кваліфікованих кадрів. Керівник міністерства внутрішніх справ Зеєхофер заявив: «Дефіцит кваліфікованих кадрів – це головна проблема підприємств у Німеччині, і ця проблема буде ставати все більш гострою на вітчизняному ринку праці». Знайти вихід з цієї ситуації, залучаючи лишень внутрішні резерви країни або ж можливості, що надає ринок праці Євросоюзу, не вдасться, тому необхідною умовою є трудова міграція з третіх країн. Не менш вартим уваги є факт різкого збільшення кількості іноземних робітників, що працюють нелегально. В основному цій нелегальній трудовій міграції сприяють фірми, що влаштовують українських громадян на роботу до Польщі, а потім відправляють на виконання окремих завдань  до Німеччини. Так як така форма працевлаштування порушує основні норми європейського законодавства, люди стають нелегалами, що в подальшому грозить їм штрафами чи навіть депортацією.

Донедавна країнами-лідерами серед іноземних роботодавців на українському ринку праці були Чехія та Польща, уже сьогодні в трійку  перших увійшла і Німеччина. Польські аналітики та експерти наголошують, що німецький закон про імміграцію може завдати серйозного удару по економіці РП, оскільки ринок праці Німеччини є більш привабливим, аніж польський. Впровадження нових змін щодо працевлаштування закордонних кадрів може спричинити значний перерозподіл напрямків трудової міграції в Європі. Зі свіжих польських досліджень випливає, що на сьогоднішній день понад 3/4 всіх працівників з України вказують на вищий рівень оплати праці в Польщі, як основну причину для імміграції. На другому місці зазначають вищі стандарти життя (37%), а на третьому знаходиться – відсутність роботи на українському ринку праці та відповідної платні (22%).

Станом на кінець 2018 року близько 60% українців, які працевлаштовані в Польщі, були готові виїхати до сусідньої Німеччини, якщо та спростить своє трудове законодавство, зараз їхня кількість лишень зростає – йдеться в дослідженні «Позиція українських громадян щодо польського ринку праці» проведена агенцією «WorkService». Це чимала цифра, особливо якщо зауважити той факт, що згідно з різними підрахунками на сьогоднішній день в Польщі перебуває близько 2 мільйонів українців.

У ситуації, що складається, Польща, найімовірніше, пастиме задніх, навіть незважаючи на географічну близькість, відсутність разючого культурного чи мовного бар’єру, на що часто посилалися польські політики, як на основну конкурентну перевагу в боротьбі з німецьким ринком.  Оскільки головною мотивацією для трудових мігрантів з України є рівень заробітної платні, то вони все ж таки надаватимуть перевагу німецькому ринку праці. Середні оклади в Німеччині значно вищі, ніж в Польщі, іноді навіть в 2-3 рази, особливо, якщо йдеться про сезонну роботу та без вимог спеціальної кваліфікації та вмінь. Якщо середньостатистичний український працівник-мігрант на сезонній роботі в Польщі  заробляє 600-800 євро, то в Німеччині за цю ж працю він буде в змозі отримати навіть до 1400-1600 євро на місяць. Існує досить високий рівень небезпеки для економіки Польщі у зв’язку з можливим збільшенням нестачі робочої сили з 150 тис. до понад 500 тисяч, що в свою чергу негативно відіб’ється на темпах розвитку ВВП, йдеться у дослідженні «WorkService».

В основному, крім традиційних доглядальниць та будівельників, німецький ринок буде очікувати  й на лікарів, інженерів, вузькопрофільних спеціалістів тощо. Згідно з експертною оцінкою в Україні вже зараз гостро відчувається дефіцит кадрів у сільському господарстві, будівництві та ін. І поки в європейських країнах спостерігатиметься економічне зростання і відкриватимуться нові підприємства, а відповідно і нові робочі місця, ця проблема буде лише загострюватися. Щодо рівня зарплатні, то українська держава не є конкурентоспроможною навіть в порівнянні зі своїми найближчими сусідами – і це основна причина, чому наші спеціалісти змушені покидати Батьківщину і їхати на заробітки до Європи. 

Віра Яремчук,

позаштатний кореспондент