Безвізовий міграційний режим, запроваджений у такому близькому географічно і культурно до України регіоні, як ЄС, беззаперечно впливає на міграційну динаміку та характер переміщень українського населення.

Сучасний політичний дискурс передбачає, що візова лібералізація в рамках певної країни, а саме скасування візових зобов’язань, на практиці спричиняє зріст міграції з тієї держави. Особливо в часи міграційного тиску на країни Європейського Союзу політики з певним острахом ставляться до будь-якої лібералізації візової системи, так як передбачають, що це може потягнути за собою неконтрольований наплив мігрантів. Насправді ж зв'язок між безвізом та стрімким підвищенням міграції не такий очевидний і не був підтверджений у попередніх хвилях лібералізації особового прикордонного та транскордонного рухів.

З огляду на це Польща, як наш найближчий європейський сусід, який щорічно приймає сотні мігрантів з України, ще з початку розгляду питання про можливість запровадження  безвізового руху для українських громадян, намагалася передбачити ймовірні наслідки. З часу скасування візових зобов’язань  пройшло достатньо часу для перших висновків, спростування або ж підтвердження острахів або надій наших європартнерів.

На підставі низки адміністративних даних, експертних спостережень і аналізу медійного дискурсу польська сторона ствердила, що запровадження безвізового режиму (з 11 червня 2017 року)  спричинило не так значні зміни на перебіг міграційних процесів громадян України, а також їх характер, до країн ЄС, як це передбачалось. Різниця не стала вагомою, оскільки і до моменту підписання резолюції про безвізовий режим туристичні візи для українців були легкодоступні і масово видавалися. Крім цього, Польща видавала також значну кількість національних віз для українських громадян з метою їх подальшого працевлаштування.

Прикордонна Служба Польщі зазначила, що протягом перших трьох місяців функціонування безвізового режиму динаміка особового руху зросла на 12,9%, у порівнянні з аналогічним проміжком часу 2016 року.

Незначний зріст динаміки перетинів кордону може бути результатом підвищення зацікавлення українців до закордонних виїздів у літній період. Окрім цього, така нестрімка інтенсифікація міграційних процесів  була спричинена цілком природніми наслідками зросту кількості громадян України, що проживають в Польщі та відвідують свою Батьківщину. Помітно зросла кількість осіб, що при перетині державного кордону користуються біометричними паспортами. Також Прикордонна Служба Польщі повідомляє про зріст туристичного руху, особливо індивідуального, читаємо на сайті Центру Східних Досліджень.

Польща передбачає, що в перспективі протягом наступних місяців буде продовжувати змінюватись динаміка особового контролю здійснюваного в рамках малого прикордонного руху (MRG), який до цього часу для багатьох жителів Західної України становив значно вигіднішу і дешевшу альтернативу для перетину кордону, ніж візовий рух. Хоча ще в першому півріччі 2017 року динаміка MRG на кордоні з Україною спала на 20%, нові дозволи все ще видаються.

Упродовж багатьох років характерною рисою міграційного руху на кордоні з Україною залишалася досить висока динаміка перетинів державного кордону як у напрямку виїзду, так і в’їзду в країну. Ситуація ця виникала на підставі багатьох чинників, основним з яких є насамперед полегшений процес доступу до ринку праці для українців, функціонування інтенсивної прикордонної торгівлі, виїздів в метою здійснення закупівель в рамах малого прикордонного руху. Після скасування візових зобов’язань українці отримали можливість виїхати до країн, що не користувались  високою популярністю, оскільки проводили недостатньо ліберальну візову політику.

Не варто цілком виключати варіант часткової переорієнтації міграційних напрямків у сторону країн з нагальними потребами на ринку праці, таких як: Чехія, Німеччина чи країни південної Європи. У перспективі найправдоподібнішим  варіантом є можливе спрощення візової системи Чехії – країни з найнижчим безробіттям в ЄС і щораз більшим дефіцитом робочих рук, - яка так само, як і Польща, надає перевагу  працівникам з України. Те, чи стануть такі країни основними цілями для мігрантів, залежить насамперед від того, чи запропонують вони жителям України гарантії легального доступу до ринку праці.

Скасування візового режиму - це безсумнівний успіх для України, європейських інституцій, а також країн, зацікавлених та безпосередньо заангажованих у процесі лібералізації за умов несприятливої політичної ситуації в Європі та конфлікту, що досі триває на Сході України.
Запровадження безвізової міграційної політики беззаперечно й надалі зміцнюватиме проєвропейські настрої в країні і стане найбільш відчутним аспектом зближення України та Європейського Союзу.

Віра ЯРЕМЧУК, позаштатний кореспондент