У рамках засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ 13-14 травня в Брюсселі пройшла низка заходів за участі президента Європейської Ради Дональда Туска, президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера та Високого представника ЄС Федеріки Могеріні. Нагодою стала 10-та річниця заснування зовнішньополітичної програми ЄС «Східне партнерство».

Формат СхП, започаткований 7 травня 2009 року, є спільною ініціативою Європейського Союзу та його шести східних сусідів, у тому числі України. До цьогорічного політичного діалогу долучились міністри закордонних справ усіх країн-партнерів та представники держав членів ЄС з метою відзначити успіхи та досягнення партнерства за весь час його функціонування, а також  обговорити стратегічні плани його зміцнення та розвитку.

Основна увага під час конференцій та обговорень приділялась економічним досягненням Східного партнерства, які з-поміж трьох інших пріоритетних сфер розвитку – урядування, суспільство та сполучення, принесли найбільш значущі результати. Зокрема йшлося про інтенсифікацію торгівлі після підписання поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі (ПВЗВТ), зріст експорту зі східних країн-сусідів до ЄС та одночасне його скорочення до Росії. Не залишився без уваги й відхід від системи стандартів ГОСТ та його заміна сучасними технічними стандартами, установленими Євросоюзом, що, безсумнівно, сприяють модернізації та економічному зростанню держав.

Не менш важливим досягненням для України, передбаченим програмами Східного партнерства, стало скасування віз для українців. Його значення було неодноразово акцентоване. Незважаючи на те, що українська сторона розпочала переговори про безвіз задовго до того, як була прийнята ініціатива СхП, цей формат все ж допоміг відчинити двері в Європу для Грузії та Молдови.

Розширення співпраці ЄС з молоддю країн-партнерів надалі залишається однією з пріоритетних цілей східного формату. «Ми дослухаємось до думок людей, особливо – молоді, які є європейцями. Вони не мають «йти до Європи», тому що вони вже є Європою», - зазначила Федеріка Могеріні. Підтримав її і Хюг Мінгареллі, глава представництва ЄС в Україні, підкреслюючи, що країни Східного партнерства повинні використовувати на максимум потенціал програм ЄС «Горизонт 2020» і «Еразмус плюс», створених для зміцнення зв’язків між представниками молодого покоління.

Під час обговорення результатів та підбивання підсумків 10-річних взаємин спікери також наголошували на тому, що співпраця ще не завершена і ЄС надалі буде робити все від нього залежне задля підвищення стандартів життя та економічного розвитку його сусідів. «Мета цієї співпраці – забезпечити конкретні переваги для громадян, прискорити політичну асоціацію, економічну інтеграцію та посилити партнерство між ЄС та зацікавленими партнерами. 20 практичних досягнень до 2020 року зосереджені на практичному співробітництві, що сприятиме економічному розвитку та ринковим можливостям, зміцненню демократичних інституцій, розвитку належного управління та верховенства права», - йдеться у резолюції, поширеній на офіційному сайті Європейської Ради.

Втім, незважаючи на всі позитивні зміни, що стали результатом об’єднання зусиль, Високий представник ЄС признала, що не буває перемоги без падінь. З моменту підписання ініціативи до сьогоднішнього дня Євросоюз неодноразово стикався з труднощами в галузі торгівлі, стабілізації економічного розвитку, захисті прав людини, лібералізації візової системи та в інших соціальних та господарчих сферах. Прогрес трьох країн-лідерів: Грузії, України та Молдови - все ще залишається нестабільним. Затримка здійснення судової реформи та скандал з купівлею голосів  у Грузії, воєнний конфлікт на сході України та корупційні схеми під час останніх парламентських виборів у Молдові свідчать про те, що Східне партнерство не в змозі гарантувати вирішення  проблем безпеки або ж територіальних суперечок в цих країнах.

Окрім всіх «за» і «проти», під час обговорень пролунала і третя думка про те, що основні завдання, визначені в рамках Східного партнерства і задля здійснення яких воно і було створено, вже виконані, принаймні щодо стосунків  трьох  держав-лідерів. Зміни та нові впровадження мають бути наступним кроком. А поки Україна, Грузія і Молдова чекають на трьох інших, про нові та амбітніші плани, на кшталт членства в ЄС,  у Брюсселі говорити відмовляються. 

Досі на законодавчому рівні не розглядалась можливість внесення значних змін до зовнішньополітичної програми ЄС, але цьогоріч пропозиції були озвучені. Зокрема про таку необхідність заявив міністр закордонних справ Польщі  Яцек Чапутович: «Десять років минуло від створення Східного партнерства, і йому потрібний перегляд для того, щоб бути пристосованим до змін, які відбуваються у світі, до нової геополітичної реальності в регіоні». Новий підхід для зміцнення програми полягає у вирішенні трьох нагальних питань – відповідність права держав Партнерства з юридичними нормами країн Євросоюзу, інституційність, що передбачає можливість створення секретаріату для управління вже чинних систем СхП та посилення секторальної співпраці.

На сьогодні питання про радикальне оновлення функціональної протягом останніх 10 років системи Східного партнерства та про хоча би можливість відокремлення трійки лідерів залишається без відповіді.

Віра ЯРЕМЧУК

позаштатний кореспондент