Директор Київського міського центру зайнятості Віктор Сухомлин: «Пошук роботи – це свого роду теж робота, з ранку до вечора»

Директор Київського міського центру зайнятості Віктор Сухомлин: «Пошу...

main

Державна служба зайнятості (Центральний апарат)

31.10.2016

Директор Київського міського центру зайнятості Віктор Сухомлин: «Пошук роботи – це свого роду теж робота, з ранку до вечора»

Ярмарок вакансій, профорієнтаційний семінар, низка тренінгів для тих, хто шукає роботу, взаємодія із громадськими організаціями – це лише неповний перелік заходів, що їх провели наприкінці жовтня Київський міський центр зайнятості та його підрозділи в районах. Час та обставини вимагають індивідуального підходу до кожної людини та новацій у повсякденній діяльності. Про особливі завдання та особливі категорії громадян, на яких спрямована робота служби, розповів директор Центру Віктор Сухомлин.

Рівень безробіття в столиці – один із найнижчих у державі.

– Вікторе Борисовичу, не секрет, що офіційна статистика кількості безробітних та фактична кількість – це різні цифри. Як ви оцінюєте співвідношення цих показників у Києві?

– Ми користуємося офіційними даними статистики. До речі, офіційна статистика щодо кількості безробітних – це результат обстеження населення (домогосподарств) із питань економічної активності, які проводять органи державної статистики з 1995 року.

За останніми даними Державної служби статистики України, у І півріччі 2016 року по державі обсяги та рівень безробіття, розраховані за методологією Міжнародної організації праці (МОП), зросли. Рівень безробіття за МОП в Україні збільшився від 9,2% до 9,4% серед економічно-активного населення у віці 15-70 років.

У 9 регіонах з 25-ти ці показники, навпаки, зменшились. Серед них – місто Київ, де обсяги безробіття, за даними МОП, знизились від 94,2 тис. осіб до 91,9 тис. осіб. Рівень безробіття за цим показником у столиці зменшився від 6,5% до 6,3% серед економічно-активного населення у віці 15-70 років. Це один із найнижчих показників по Україні після Одеської області (5,8%) разом із Харківською (де теж 6,3%).

Незважаючи на позитивну динаміку, звертаємо увагу, що обсяги безробіття в Києві залишаються значними (для порівняння: у 2008 році за розрахунками за методикою МОП – 45,5 тис. осіб, рівень безробіття – 3,1%).

– Київ залишається містом, привабливим для життя і роботи мешканців інших регіонів. Що ви можете сказати про внутрішню трудову міграцію всередині України: її обсяги, категорії професій тощо?

– Існує таке поняття, як маятникова міграція, коли люди щоденно або не рідше одного разу на тиждень здійснюють поїздки на роботу до Києва. Їх чисельність становить щороку приблизно 150 тис. осіб.

За даними органів статистики, у 2015 році до столиці прибули понад 46 тис. осіб (за 8 місяців 2016 року – 9,7 тис. осіб). Це переважно внутрішні трудові мігранти. Насправді їхня кількість у рази більше.

Серед тих безробітних, хто перебуває на обліку в столичній службі зайнятості, внутрішні трудові мігранти становлять 21% – загалом понад 7 тисяч осіб. Це переважно мешканці Київської, Донецької, Житомирської, Луганської, Черкаської, Чернігівської областей. У професійному розрізі це переважно (86%) – керівники підприємств, установ, організацій, інженери, економісти, бухгалтери, секретарі тощо.

Місце для колишнього маркшейдера

– Одним із пріоритетів Служби зайнятості є допомога внутрішньо переміщеним особам. Наявність роботи самі переселенці вважають чи не найголовнішим чинником адаптації на новому місці. Яку роль відіграє в цьому ваш Центр?

– Внутрішньо переміщеним особам, які звертаються до Київського міського центру зайнятості, надається весь спектр послуг, передбачений чинним законодавством. Перш за все – це сприяння у підборі підходящої роботи; надання консультацій, пов’язаних із працевлаштуванням, профорієнтаційні послуги (інформація про професії, що мають попит, допомога у виборі професії, навчання техніці пошуку роботи), професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації; сприяння в започаткуванні власної справи, ну і, звичайно ж, отримання допомоги по безробіттю.

З початку поточного року послуги столичної служби зайнятості отримували майже 1,8 тис. громадян із числа внутрішньо переміщених осіб, що одержали довідку про взяття на облік як особи, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або районів проведення АТО, з них мали статус безробітного – 1,6 тис. осіб.

– Побутує думка, нібито мешканці Криму та Донбасу мають завищені запити щодо рівня зарплати. У свою чергу, самі переселенці кажуть, що шукають або роботодавця, який надає житло, або робоче місце із зарплатою, яка покриватиме вартість оренди житла. Чи можна знайти такі варіанти в столиці?

– Наш Центр налагодив співпрацю з роботодавцями щодо отримання вакансій для внутрішньо переміщених осіб, у тому числі з можливістю надання житла.

Є вакансії всіх категорій: для службовців (економісти, вихователі, вчителі, юристи, фармацевти, лікарі різних напрямків, інженери); за робітничими спеціальностями (електрогазозварювальники, електромонтери, лицювальники-плиточники, маляри, машиністи, муляри, токарі, теслярі, слюсарі); для осіб без кваліфікації (охоронці, двірники, прибиральники службових приміщень, робітники з комплексного прибирання).

Крім того, база столичної служби зайнятості станом на 26.10.2016 р. нараховує 477 вакансій із наданням житла.

З метою матеріальної підтримки безробітних, для додаткового стимулювання мотивації до праці фахівцями районних центрів зайнятості Києва шляхом надання адресних послуг здійснюється щоденне інформування безробітних, в тому числі з числа ВПО, про можливості тимчасової зайнятості.

З початку поточного року до участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру було залучено 31 особу з числа ВПО.

За направленням служби зайнятості професійне навчання проходили 0,2 тис. безробітних із числа переселених громадян відповідної категорії.

– Наскільки популярні у безробітних оплачувані громадські роботи? Що являють собою ці роботи?

– Як свідчить практика попередніх років, затверджений перелік роботодавців, за участю яких здійснюється виконання громадських робіт, визначає організації лише комунальної форми власності, на яких організовуватимуться в першу чергу некваліфіковані роботи з благоустрою та прибирання територій міста. А серед зареєстрованих безробітних у Києві 80% становлять особи, які займали місця службовців на попередньому місці роботи, з вищою освітою, в багатьох випадках – із двома вищими освітами. Тому серед столичних безробітних громадські роботи не користуються великою популярністю.

Власна справа для демобілізованого бійця

– Програми служби зайнятості допомагають започаткувати власну справу, у тому числі учасникам АТО та внутрішньо переміщеним особам. У чому саме полягає допомога? Чи є приклади успіху таких підприємців-початківців?

– Особам із числа ВПО та демобілізованим військовослужбовцям, які звертаються до центрів зайнятості з метою пошуку роботи, надається консультаційна, методична та юридична допомога з питань організації власної справи. Їм пропонується взяти участь в семінарах для підприємців-початківців, таких як інформаційний семінар «Як розпочати свій бізнес?» та семінар «Від бізнес-ідеї до власної справи».

Крім того, в кожному районному центрі зайнятості створено інформаційний куточок для майбутніх підприємців, де кожен має можливість самостійно ознайомитися з перспективами розвитку підприємництва в регіоні, із законодавчими аспектами підприємництва, організаційно-правовими формами підприємницької діяльності, зразками, змістом та структурою бізнес-плану, основними вимогами до його складання.

З початку поточного року за допомогою столичної служби зайнятості працевлаштовано шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для відкриття власної справи 248 осіб, з них 16 осіб з числа ВПО та 55 демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції.

У вересні цього року в Київському міському центрі зайнятості у форматі World Cafе відбулася зустріч відомих українських бізнесменів із демобілізованими учасниками АТО, які планують започаткувати власну справу. Про секрети ведення бізнесу демобілізованим військовим розповіли присутні на заході спікери-лідери: ресторатор, громадські діячі, фахівець із реєстрації та реструктуризації бізнесу, представники державної служби зайнятості. Після виступу спікерів кожен із учасників АТО, що має намір відкрити власну справу, мав змогу задати питання та отримати відповідь від спікерів-лідерів.

За результатами проведення заходу було створено «Бізнес клуб» для учасників АТО, що відкривають власну справу, та тих, які вже є власниками бізнесу, – для обміну досвідом, думками, проблемними питаннями, для консультаційного супроводу за різними напрямками.

Міжнародний досвід і привабливість України

– Розкажіть, будь ласка, про співпрацю Центру з міжнародними фондами та організаціями для вирішення проблем уразливих категорій.

– Київський міський центр зайнятості у минулому 2015 році почав співпрацювати в рамках Програми розвитку ООН в Україні, в частині інформаційної підтримки програми та сприяння розвитку підприємництва серед внутрішньо переміщених осіб через участь у видачі грантів найбільш перспективним бізнес-планам.

У вересні поточного року фахівець відділу організації профорієнтаційної роботи Київського міського центру зайнятості взяв участь в семінарі-тренінгу «Фандрайзинг та управління проектами для розв’язання проблем ВПО» Програми розвитку ООН (ПРООН) проекту «Швидке реагування на соціальні та економічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні». Головною метою тренінгу було надання учасникам необхідних знань та навичок для ефективного залучення та управління міжнародною технічною допомогою та іншими джерелами доступних в Україні не бюджетних коштів, зокрема для?вирішення соціально-економічних проблем ВПО.

Міжнародним благодійним фондом «Карітас Україна» в партнерстві із Центром незалежних соціологічних досліджень «Омега» розпочато роботу над проектом «Забезпечення базових потреб постраждалих від конфлікту на Сході України». Основна мета цього проекту: визначити цільові групи ВПО та місцевих мешканців, які потребують підтримки гуманітарних організацій, та виявити найбільш ефективні види допомоги для ВПО та місцевих мешканців.

У вересні цього року столична служба зайнятості сприяла реалізації проекту шляхом надання ґрунтовного інтерв’ю начальником відділу організації сприяння працевлаштуванню Київського міського центру зайнятості.

– Для легальної роботи в Україні іноземці повинні отримувати дозвіл у службі зайнятості. Скільки таких дозволів видано в Києві з початку року? Як змінилась тенденція працевлаштування іноземців за останні 2-3 роки? Громадяни яких країн становлять найбільшу частку працевлаштованих іноземців?

– Затверджений урядом та чинний на сьогоднішній день Порядок видачі дозволів на застосування праці іноземців визначає, що дозволи видаються саме підприємствам, установам або організаціям, а не іноземцям особисто.

За поточний рік Київським міським центром зайнятості було видано та продовжено вже понад 4 тисячі дозволів.

Якщо говорити про тенденції у цій сфері, то цифри кажуть про стабільно велику кількість оформлених дозволів, а то навіть і про їх збільшення. За останні 2-3 роки, навіть незважаючи на складну та загрозливу ситуацію на Сході України, кількісних різких змін у видачі дозволів не відбулося. Із року в рік їх кількість становить біля 5 тисяч на рік.

За поточний рік, як і за минулі роки, переважна кількість виданих дозволів стосується іноземних громадян із країн СНД.

– Дякую за розмову. Успіхів у вашій важливій і необхідній роботі!

Л. Кущ, власкор газети Міграція