З 2019 року застосовується новий порядок справляння екологічного податку, зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – викиди двоокису вуглецю).

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628) змінено як визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставки податку.

При цьому за зобов’язаннями податку за викиди двоокису вуглецю, що виникають за результатами діяльності у 2019 році, до платників податку в частині викидів двоокису вуглецю належать суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю за даними форми статистичної звітності                2-ТП повітря за 2018 рік, копія якої подається до органу ДФС за місцезнаходженням стаціонарного джерела викидів, перевищує 500 тон.

Крім того, з 01 січня 2019 року ставка податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до                          10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.

Також звертаємо увагу платників податків на обов’язковість складання окремого додатка 1 до декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.9.2015 № 1052/27497 (далі - декларація), в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю починаючи вже за зобов’язаннями з податку за IV квартал 2018 року.

Зокрема, згідно із п.16¹  статті 29 Бюджетного кодексу України запроваджено особливий порядок розподілу коштів податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, який полягає у тому, що надходження податку в частині викидів двоокису вуглецю зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відсотків, тоді, як надходження податку від викидів інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 відсотків.

Таким чином, платники податку перераховують суми податку, що справляються за викиди, крім викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах Держказначейства. За викиди двоокису вуглецю суми податку перераховують на окремий розрахунковий рахунок Держказначейства.

Статтею 250 Податкового кодексу України визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до підпункту 250.2 пункту 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

-   за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

-   за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад встановлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

         Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за:

         IV  квартал 2018 року – 11 лютого 2019 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2019 року;

         I квартал 2019 року – 10 травня та 20 травня 2019 року відповідно;

         II квартал 2019 року – 9 серпня та 19 серпня 2019 року відповідно;

         III квартал 2019 року – 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно;

         IV квартал 2019 року – 10 лютого та 19 лютого 2020 року відповідно.