– Якими є повноваження і функції обласного управління юстиції в частині реєстрації прав та бізнесу. Що змінилося у функціях управління з 2016 року?

– У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2016 року новими редакціями Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року  № 1395-р «Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав та бізнесу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції на місцях та нотаріусам, яке відбудеться не пізніше 30 квітня 2016 року. Після цього реєстратори управлінь юстиції, які ще займаються реєстрацією, втратять це право. Наші реєстратори зможуть виконувати функцію реєстрації тільки за результатами адміністративного оскарження. Це одне з нововведень Закону, яке передбачає, що на рівні Головних територіальних управлінь юстиції в областях можуть бути оскаржені рішення реєстраторів про відмову в здійсненні реєстраційної дії.

До повноважень, що залишаються в Управлінні державної реєстрації Головного територіального управління в Одеській області належить реєстрація актів цивільного стану та громадських формувань (так звана «легалізація»).

Закон передбачає передачу повноважень з реєстрації речових прав та бізнесу множинним суб’єктам. В обов’язковому порядку функції  з державної реєстрації передаються нотаріусам, районним держадміністраціям, органам місцевого самоврядування і за бажанням — «акредитованим суб’єктам». Передбачено дві групи таких суб’єктів: ті, які можуть працювати як фронт-офіси (приймати документи), і ті, які можуть проводити реєстраційні дії в повному обсязі. Друга група – більш цікава, тому що включає повноцінних суб’єктів, уповноважених на реєстрацію. У даній редакції закону такими суб’єктами можуть бути тільки особи публічного права (комунальні та державні підприємства).

–?Які документи на сьогоднішній день підтверджують виникнення права власності та інших речових прав? Чому не видаються свідоцтва про право власності. Як Ви ставитеся до відповідних законодавчих змін?

– Законом скасовано свідоцтва про реєстрацію права власності та вилучення з реєстрів. Ці документи більше не видаватимуться на звичних номерних бланках з печатками. Вже видані залишаються в силі. Тепер право власності підтверджується тільки електронними даними. Реєстратори видають звичайну роздруківку з реєстру, яка не завіряється. Раніше сама по собі наявність свідоцтва не була гарантією того, що хтось не підробив документ. А в електронній базі дуже легко можна відстежити, хто що міняв і на підставі чого. Побачити ланцюжок шахрайства дуже легко. Коли не було електронного реєстру, а документи просто зберігалися в БТІ – ризиків було більше. На мій погляд, для того щоб позбутися стереотипів, потрібен час. Реєстр нерухомості є загальнодоступним, інформацію можна перевірити і за об’єктом, і за суб’єктом. А плата за доступ невелика.

– Якими документами засвідчується реєстрація юридичної особи  та фізичної особи – підприємця? Що змінилося в системі реєстрації?

– Державна реєстрації юридичної особи чи фізичної особи – підприємця має декілька етапів. 1. Прийняття рішення про створення підприємства, вибір його організаційно-правової форми. 2. Складання і посвідчення статутних документів. 3. Резервування найменування юридичної особи. 4. Відкриття банківського рахунку для формування статутного фонду ТОВ. 5. Державна реєстрація. 6. Реєстрація підприємства в органах державної статистики. 7. Податкова інспекція. 8. Взяття на облік в органі Пенсійного фонду України. 9. Виготовлення печаток та штампів. 10. Відкриття рахунку в банку. 11. Спрощена система оподаткування  для обрання фізичною особою.

Загалом до установчих документів належать: 1. Рішення власників або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи: протокол зборів засновників. 2. Установчий договір якщо власників або уповноважених ними органів  два або більше і відповідно до законодавства це необхідно для створення організаційно-правової форми СПД. 3. Статут підприємства (для суб’єкта підприємницької діяльності – фізичним особам не потрібно). Усі установчи документи складаються українською мовою.

– Процедура реєстрації стала значно простішою для громадян та з’явилася можливість отримати інформацію на веб-порталі Мін’юста, скориставшись електронними сервісами.

– Чи потрібне нотаріальне посвідчення установчих документів?

– Ні, установчі документи нотаріально посвідчувати не потрібно. Це робиться тільки за бажанням заявника.

– Які проблеми можуть бути пов’язані з тим, що на сьогоднішній день не проставляється відмітка на установчих документах?

– В цьому не бачу ніякої проблеми. Навпаки, це свідчить про усунення надмірного втручання держави в діяльність суб’єктів господарювання та сприяє належній реалізації права на підприємницьку діяльність, закріпленого в ст. 42 Конституції України.  Процес реєстрації є надто формалізованим, що ускладнює можливість особи зареєструвати той чи інший суб’єкт господарювання. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» скасовано проставляння відмітки на статуті про реєстрацію.

– Чи відрізняються реєстраційні процедури для громадських організацій та благодійних фондів. Скільки коштує реєстрація?

– Порядок проведення державної реєстрації щодо громадських організацій та благодійних фондів не відрізняється, а порядок документів значно відрізняється. Благодійні фонди реєструються, як юридичні особи, до державного реєстратора подаються заява та статут. На реєстрацію громадської організації подаються наступні документи: заява, протокол установчих зборів, реєстр осіб, присутніх на установчих зборах, відомості про керівні органи, а також згода на обрану посаду, статут. 

Згідно зі статтею 36 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за державну реєстрацію громадських організацій та благодійних фондів  адміністративний збір не справляється.

– Якими є реальні ризики для осіб, які мають «старі документи», не внесені до реєстру?

– Ніхто не говорить про те, що документи, видані раніше під назвою «старі документи» вважаються недійсними. Норма чинного закону, як і попередньої його редакції, сформульована таким чином, що якщо права виникали до моменту їх обов’язкової реєстрації, вони все одно визнаються якщо були придбані відповідно до законодавства, яке діяло на той момент. Якщо у вас є реєстраційне свідоцтво БТІ, це не означає, що ви не є власником. Ця інформація вноситься в електронний реєстр, що підтверджує юридичний статус. Я прихильник підходу, який передбачає добровільну формалізацію власності. Ті, хто хотів, уже давно вніс дані. Тих, хто буде майно продавати, дарувати і т.д. теж внесуть. Великі промислові об’єкти теж внесені, їх власники розуміють, що краще перестрахуватися. А це особиста справа кожного громадянина – вносити чи ні. У моєму розумінні краще, звичайно, внести. Навіть якщо документ лежав у БТІ 20 років, не факт, що його знайдуть при потребі, і доведеться підтверджувати своє право в судовому порядку.

– Хто  адмініструє реєстри? Який ступінь захисту передбачено?

– Адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно  є ДП Одеської філії  «Національні інформаційні системи», адміністратором Єдиного державного  реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ДП «Інформаційно-ресурсний центр».

Ступінь захисту Реєстрів досить високий. Знову-таки, хочу повторитися, всі дії відстежуються адміністраторами. 

Наше завдання – забезпечити законність в сегменті, який знаходиться в сфері нашої відповідальності.

– Реформа територіальних органів юстиції передбачає, в першу чергу, ліквідацію районних та міських управлінь юстиції. Функції Міністерства юстиції щодо забезпечення доступу до електронних сервісів будуть передані центрам з надання безоплатної правової допомоги, так званим бюро правової допомоги. Це стане наступним логічним етапом децентралізації послуг Мін’юсту, що передбачає можливість отримання послуг в режимі онлайн з одночасним розширенням доступу до безоплатної правової допомоги та підвищенням її якості.