У Тернополі мешкає молоде інтернаціональне подружжя. Айша – українка, яка у 23-ри відкрила для себе іслам. Ріда – сирієць, колишній студент Івано-Франківського медичного вишу, який через війну не зміг повернутися на батьківщину. Їхні долі дивовижним чином переплелися.
     Спочатку знайшла Іслам, а потім чоловіка
     «Був у мене період, коли почала активно цікавитись релігією, більше молитись через труднощі в житті. Про Іслам почула від знайомої. Мене її розповідь зацікавила і надихнула. Відтак почала читати Коран і там знайшла відповіді на свої запитання, - розповідає тернополянка Айша – У 23 прийняла Іслам. Це рішення було лише моїм, і дійшла до нього самостійно. Батьки не одразу підтримали мене, та, зрештою зрозуміли мій вибір».
     Зі своїм чоловіком Рідою Айша познайомилася в Івано-Франковcьку,  куди приїхала на запрошення подруги. Молоді люди майже одразу зрозуміли, що хочуть бути разом, і вже за декілька місяців узаконили свої стосунки перед Богом і державою.
«Коли почали жити разом, старалася у всьому тішити чоловіка. Розуміючи його тугу за батьківщиною, шукала в Інтернеті рецепти національних сірійських страв і пробувала відтворити їх на своїй кухні, у Тернополі, хоча це не завжди вдавалося, - зізнається тернополянка. – Ріді полюбилися й українські традиційні млинці та борщ, особливо як їх готує моя мама. Часто ми з чоловіком куховаримо разом – це один із секретів нашого подружнього щастя».
     Тривожна звістка надійшла із Сирії
     Ейфорія перших «солодких» місяців подружнього життя потьмяніла, коли прийшла сумна звістка з Сирії – на батьківщині Ріди розпочалися військові дії. Рідні іноземця благали, аби він не повертався додому,  бо ж там його життю загрожувала реальна небезпека. За словами Айші, її батько навіть придбав супутникову антену, аби дивитися сирійські канали і бути у курсі всіх подій, що відбуваються на батьківщині зятя.
     «Ми не знали, як бути в цій ситуації. У чоловіка завершувався термін перебування в Україні, а повернутися додому він не міг. Просили поради у знайомих, шукали бодай якогось виходу. Аж  в Інтернеті натрапили на сайт міграційної служби України, яка тоді тільки-но створювалася, знайшли номер обласного управління. Після дзвінка туди, до нас нарешті повернулася якась впевненість у завтрашньому дні. У міграційній службі пояснили, що в чоловіка є усі підстави, аби просити притулку в Україні».
У 2012 Ріда отримав статус особи, яка потребує додаткового захисту.
     Дорога з Криму до Тернополя
     У Тернополі сирійцеві не вдалося знайти роботу - роботодавці не охоче працевлаштовують іноземців. Відтак Ріда влаштувався консультантом у магазині в Криму. Згодом дружина переїхала до нього. Одначе надовго подружжя на півострові не затрималося - розпочалася анексія Криму. Ріда, як такий, що отримав статус особи, яка потребує додаткового захисту, не міг перебувати за межами України, а оскільки статус автономної республіки залишався не визначеним,  подружжя вирішило повертатися до Тернополя.
     Майже півроку минуло з того часу, але й сьогодні тернополянці моторошно згадувати ті події.
     «Коли виїжджали з території півострова, бачили багато танків, їхні пушки були націлені на залізничне полотно, тож почували себе наче на «мушці». Неприємно вразило зневажливе ставлення до нас військових в Криму. Люди у формі, до речі, без жодних розпізнавальних знаків, лякали, що знімуть з поїзда чоловіка, бо він іноземець. Не краще відношення було й до мене, бо у паспорті - тернопільська реєстрація».
     Діти будуть тернополянами
     За словами Айші, якщо у чоловіка раніше й були сумніви щодо місця проживання, то зараз він радіє з того, що саме Тернопіль став нашим домом.
     «Ріда сильно тужить за батьківщиною, за рідними, які там залишилися, однак він надзвичайно полюбив Україну, а ще більше Тернопіль.  Він пишається, що наші діти будуть тернополянами».