Основними завданнями цього центру є обмін статистичною та аналітичною інформацією з питань протидії нелегальній міграції, вироблення пропозицій (рекомендацій) щодо проведення заходів, направлених на протидію нелегальній міграції, надання Уряду законодавчих пропозицій щодо удосконалення управління міграційними процесами тощо.

У діяльності вищезазначеного центру бере участь представник Державної служби зайнятості (Центрального апарату), який у межах повноважень координує питання щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні. Зокрема, це питання видачі дозволів (продовження дії дозволів) вітчизняним роботодавцям на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Державна служба зайнятості (Центральний апарат) надає Державній міграційній службі України піврічну і річну статистичну та аналітичну інформацію щодо застосування роботодавцями праці іноземців та осіб без громадянства в Україні на підставі дозволів, що видаються регіональними центрами зайнятості.

Неодноразово службою зайнятості спільно з міграційною службою проводилися інформаційні заходи, направлені на інформування роботодавців про зміни у нормативно-правових актах.

–  Як змінилася тенденція працевлаштування іноземців за останні 2-3 роки? Скільки дозволів видано протягом 2016 року? Громадяни яких країн становлять найбільшу частку працевлаштованих іноземців? 

– За останні декілька років кількість іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово працювали на території України, за наявності у роботодавців відповідних дозволів на застосування їх праці, майже не змінилася. 

У 2016 році, згідно з витягом з Автоматизованої системи обліку дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства Державної служби зайнятості, в Україні тимчасово працювали 9,8 тис. іноземців та осіб без громадянства (у 2014 році – 9,1 тис. осіб, у 2015 році – 9,0 тис. осіб).  

Більшість з них становили громадяни Німеччини (338 осіб), Китаю (359 осіб), Азербайджану (489 осіб), Польщі (496 осіб), Білорусі (516 осіб), Туреччини (1,4 тис. осіб), Російської Федерації (1,7 тис. осіб).

За видами економічної діяльності найбільш численні групи іноземців були зайняті: в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті – 24%, у переробній промисловості – 16%, у сфері інформацій та телекомунікацій – 10%, у професійній, науковій та технічній діяльності – 9%, а також на будівництві – 8%.

За професійними групами дві третини іноземних громадян займали місця керівників, менеджерів (управителів), а також  посади фахівців та професіоналів: відповідно, 10% та 18%.

Станом на кінець 2016 року з числа осіб, що мали дозволи на території України продовжували працювати 7,3 тис. іноземних громадян (переважно громадяни Російської Федерації, Туреччини, Білорусі, Польщі, Азербайджану).

Більшість працюючих іноземців – чоловіки (84%) віком понад 36 років.

У період з 01.01.2017 р. по 15.06.2017 р. на підставі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданих роботодавцям, в Україні працювало 9,0 тис. осіб.

У першому півріччі поточного року із загальної кількості працюючих іноземців більшість становили громадяни Німеччини (274 особи), Китаю (341 особа), Польщі (426 осіб), Азербайджану (468 осіб), Білорусі (469 осіб), Російської Федерації (1,3 тис. осіб), Туреччини (1,4 тис. осіб).

Станом на 15.06.2017 р. продовжують працювати 7,5 тис. іноземців та осіб без громадянства.

– Що можна сказати про внутрішню трудову міграцію всередині України: її обсяги, категорії професій тощо? Які регіони сьогодні є привабливими для працевлаштування? 

– Послуги Державною службою зайнятості надаються незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування громадян. Тобто громадяни можуть звернутися за допомогою до будь-якого центру зайнятості.

Станом на 01.06.2017 р. кількість вакансій, заявлених роботодавцями до Державної служби зайнятості, становила майже 70 тис. одиниць (що на 54% більше у порівняні з відповідною датою минулого року). Найбільша кількість вакансій – у м. Києві; Львівській, Київській, Дніпропетровській, Харківській та Одеській областях. 

За професійними групами найбільший попит роботодавців спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом (20%), на робітників з обслуговування устаткування та машин (18%), працівників сфери торгівлі та послуг (15%).

Якщо говорити про конкретні професії, то це водії, швачки, слюсарі, електромонтери, електрогазозварники, токарі, муляри, інші представники будівельної галузі. Також затребувані працівники сфери послуг (продавці, кухарі, офіціанти, перукарі, охоронці тощо).

Високим залишається попит на фахівців із досвідом  роботи – лікарів, фармацевтів, інженерів різних галузей, юристів, викладачів, економістів, бухгалтерів, а також ІТ-фахівців. 

Потреба на працівників відповідних професій є актуальною в усіх регіонах.

Слід зазначити, що завдяки зростанню кількості вакансій та обсягів працевлаштування  безробітних, суттєво знизився дисбаланс між попитом та пропозицією на ринку праці. 

Станом на 1 червня 2017 року на одне вільне робоче місце претендувало 5 безробітних (на відповідну дату 2016 року – 9 осіб).Разом з тим, в усіх регіонах кількість претендентів на роботу серед безробітних наразі перевищує кількість наявних вакансій. Найбільше навантаження на одне вільне робоче місце спостерігалося у Донецькій, Рівненській, Черкаській, Луганській та Запорізькій областях (від 10 до 13 осіб), а найменше – у Київській, Львівській, Одеській областях (3 особи) та у м. Києві, де кількість шукачів роботи дорівнює кількості вакансій.

– Яка роль служби у наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам? Які типові проблеми виникають при цьому і як вони вирішуються?

 – З початку окупації АР Крим та проведення антитерористичної операції до Державної служби зайнятості звернулися за допомогою у працевлаштуванні 82,5 тис. мешканців АР Крим, Донецької та Луганської областей, зокрема 70,7 тис. громадян, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для таких осіб спрощено процедури набуття та поновлення статусу безробітного, виплати матеріального забезпечення тощо.Внутрішньо переміщені особи зверталися за послугами в центри зайнятості в усіх регіонах країни. Найбільша їх кількість зосереджена у Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Полтавській областях та м. Києві. Державна служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 26,7 тис. таких громадян – зокрема, 23,3 тис. осіб, які мали відповідну довідку.Третина безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб були працевлаштовані за направленням Державної служби зайнятості у сферу оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів, кожний шостий знайшов роботу у переробній промисловості, 7% – у сільському, лісовому та рибному господарстві, 6% – у сфері державного управління й оборони, обов’язковому соціальному страхуванні. За направленням служби зайнятості професійне навчання проходили 6,5 тис. безробітних, зокрема 6,3 тис. внутрішньо переміщених осіб із довідкою. У громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 8,7 тис. переселенців, зокрема 8,2 тис. осіб, які мали відповідну довідку. Станом на 1 червня 2017 року чисельність внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території України або районів проведення АТО, які отримали довідку про взяття на облік та продовжують отримувати послуги служби зайнятості становила 5,1 тис. осіб, що на 27% менше, ніж на відповідну дату попереднього періоду, з них 4,0 тис. осіб мали статус безробітного (зменшення на 39%). Безробітними з числа переселенців є, у переважній більшості, представники жіночої статі. Якщо серед зареєстрованих безробітних всіх категорій питома вага жінок становила 53%, то серед безробітних з числа ВПО – 66%. При цьому показник коливався від 57% у Закарпатській області до 78% в Одеській області.Характерним є те, що частка переселенців з вищою освітою є переважаючою в усіх регіонах.Для посилення соціального захисту ВПО законодавством передбачено механізм стимулювання роботодавців до працевлаштування на нові робочі місця осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, в тому числі безробітних з числа ВПО. Протягом січня-травня 2017 року на нові робочі місця з компенсацією роботодавцю витрат у розмірі єдиного внеску було працевлаштовано 238 внутрішньо переміщених осіб.Окрім того, починаючи з 25 вересня 2015 року, запроваджено новий механізм працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, а саме надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштованих безробітних з числа ВПО, а в разі потреби – компенсації витрат на їх перепідготовку чи підвищення кваліфікації. Також зареєстрованим безробітним з числа ВПО може здійснюватися компенсація фактичних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування та для проходження медичного огляду, якщо це необхідно для працевлаштування. За період з вересня 2015 року по травень 2017 року з компенсацією роботодавцю витрат на оплату праці було працевлаштовано 2,3 тис. безробітних з числа ВПО. – Що робити переселенцю, коли його кваліфікація чи фах не відповідають вакансіям, наявним на ринку праці? Яких знань і навичок найбільше потребують ці люди? – У разі коли безробітний, у тому числі внутрішньо переміщена особа, не має професії або його професія не актуальна на ринку праці, Державна служба зайнятості пропонує такій людині пройти професійну підготовку, перепідготовку чи підвищення кваліфікації для збільшення її конкурентоспроможності при працевлаштуванні. Професійне навчання організовується за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і є для безробітного безоплатним.Протягом 2016 року таке навчання проходили 2,3 тис. внутрішньо переміщених осіб, за січень-травень 2017 року – 1,2 тис. безробітних з числа ВПО. Крім того, відповідно до чинного законодавства, Державна служба зайнятості надає ваучер на навчання внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності для них підходящої роботи. Протягом 2016 року ваучер на навчання отримали 43 внутрішньо переміщені особи, за січень-травень 2017 року – 3 ВПО.Протягом 2016 року професійне навчання в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості проходили 325 осіб з числа ВПО та 746 демобілізованих військовослужбовців із зони АТО. Рівень працевлаштування випускників у 2016 році склав 95,1%. Найчастіше внутрішньо переміщені особи у 2016 році навчалися на електрогазозварника, манікюрника, кухаря, продавця непродовольчих товарів, оператора верстатів з програмним керуванням, оператора з обробки інформації та програмного забезпечення, перукаря та ін.Із січня по травень 2017 року професійне навчання в ЦПТО ДСЗ проходили 142 особи з числа ВПО та 603 демобілізованих військовослужбовців із зони АТО. – Програми служби зайнятості допомагають започаткувати власну справу, у тому числі учасникам АТО та внутрішньо переміщеним особам. В чому саме полягає допомога? Чи є приклади успіху таких підприємців-початківців? – Державною службою зайнятості у разі відсутності підходящої роботи здійснюється виплата допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності. Громадяни, які виявили бажання організувати власну справу, мають можливість взяти участь у тематичних семінарах «Як розпочати свій бізнес?», «Від бізнес-ідеї до власної справи» тощо, їм надаються консультації та проводиться тестування на здатність до підприємницької діяльності. У разі позитивного результату служба зайнятості пропонує безробітному пройти професійне навчання з основ підприємницької діяльності, допомагає розібратися в усіх фінансових та юридичних тонкощах ведення бізнесу. Після написання та захисту бізнес-плану безробітний проходить державну реєстрацію як суб’єкт підприємницької діяльності та отримує кошти на відкриття власної справи.Протягом січня-травня 2017 року таку допомогу отримали 630 безробітних, з них 238 осіб – з числа військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, 33 – внутрішньо переміщені особи.Яскравим прикладом успіху підприємця-початківця є історія учасника АТО Максима Єремєєва із Запоріжжя. У березні 2017 року він отримав одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації власної справи за напрямком «Ремонт побутових приладів». В сучасному світі важко уявити будь-яке помешкання без побутових приладів, тому послуги з їх ремонту та профілактики користуються стабільним попитом у населення. На думку Максима Леонідовича, його бізнес матиме постійний і стабільний дохід.Ще один приклад успішного започаткування власної справи. До Заводського районного центру зайнятості Миколаєва у серпні 2016 року за сприянням у працевлаштуванні звернувся Сергій Філімонов, який має статус учасника бойових дій. У зв’язку із захворюванням, яке було отримане внаслідок проходження військової служби, Сергій Олександрович має ІІІ групу інвалідності.Безробітний відвідував інформаційні семінари з техніки пошуку роботи та з орієнтації на підприємницьку діяльність «Як розпочати свій бізнес?». Ретельно вивчивши ринок праці, Сергій Олександрович вирішив реалізувати себе у тих видах діяльності, де є можливість використати свої знання, вміння та набутий досвід. Оскільки його попередня професійна діяльність була пов’язана з автомобільною технікою, то чоловік прийняв рішення про створення приватного підприємства «Шиномонтажна майстерня». – Розкажіть, будь ласка, про співпрацю центру з міжнародними фондами та організаціями для вирішення проблем уразливих категорій. У 2017 році Проект Програми розвитку ООН в Україні «Підтримка реформ соціального сектору в Україні» за участі Державної служби зайнятості розпочав роботу за напрямом «Залучення на ринок праці найуразливіших груп населення та жінок».Пілотними центрами зайнятості, де буде проведено апробацію нових підходів сприяння зайнятості вразливих на ринку праці категорій населення, визначено Житомирський, Одеський, Харківський, Маріупольський, Львівський міські центри зайнятості, Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці та Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості Полтавської області. Проведення апробації здійснюватиметься у період з 1 червня по 31 жовтня 2017 року.– За Вашими прогнозами, чи вплине на кількість безробітних безвізовий режим із країнами Євросоюзу? – Запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу сприятиме розширенню бізнес-контактів та зменшенню адміністративних бар’єрів.Це відкриє нові шляхи для підвищення конкурентоспроможності робочої сили, обміну досвідом з європейськими партнерами, розширить можливості працевлаштування та сприятиме зменшенню безробіття в Україні. Разом з тим, серед експертів існують думки щодо можливих ризиків впровадження безвізового режиму. Найбільш вагомим вважається ризик потенційної трудової міграції українців у Європу, що створить загрозу втрати нашою державою частки людського капіталу, і зокрема трудових ресурсів. – Дякую за розмову. Бажаю успіхів у Вашій такій потрібній суспільству справі. 

Л. Кущ, власкор газети «Міграція»