Участь в обговоренні взяли представники посольств низки країн Євросоюзу, міжнародних організацій, а також – міської влади Києва, Слов’янська, Херсона, Коростеня, Полтави. Із привітальними словами до присутніх звернулися представник УВКБ ООН в Україні Пабло Матеу, заступник міністра з питань окупованих територій і ВПО Георгій Тука, маріупольський міський голова Вадим Бойченко та заступник київського міського голови Микола Поровозник. Модераторами «круглого столу» стали заступник маріупольського міського голови Ксенія Сухова та глава офісу  ООН у Маріуполі Діну Ліпкану. 

«Звертаюсь до мерів міст України та представників муніципальних органів, присутніх тут сьогодні, я закликаю вас приєднатися до ініціативи «Міста солідарності», надаючи підтримку внутрішньо переміщеним особам та іншим людям, що постраждали від конфлікту. Ви мусите бачити в них не тягар, а агентів позитивних змін. При цьому ви повинні включити їх у свої місцеві плани відновлення та розвитку», – зазначив у своєму виступі представник УВКБ ООН в Україні Пабло Матеу. 

Говорячи про досягнення Маріуполя, Пабло Матеу підкреслив, що «керівництво міста має чіткий план інтеграції переселенців, працює згідно з ним і досягає результатів. Реалізовано багато проектів, і вони працюють. У тому числі з будівництва соціального житла». 

Представники міжнародних організацій проінформували про найкращі практики за програмами соціального житла та про можливості фінансування міст у довгостроковій перспективі. 

На думку Георгія Туки, основна проблема міст, які прийняли найбільшу кількість переселенців – житло. Крім того, додав заступник міністра, проблеми внутрішньо переміщених осіб тісно переплетені із проблемами громади в цілому. «Потрібно припинити розділяти корінне населення і переселенців. Уже йде інтеграція,  потрібно піднімати питання на більш високий рівень та обговорювати проблеми громади», – сказав він. 

Представники місцевої влади Києва, Маріуполя, Слов’янська, Херсона, Полтави та Вінниці поділились досвідом і представили стратегії місцевих громад для переходу від гуманітарного реагування до розвитку. Зокрема, сьогодні в Києві зареєстровано понад 170 тис. внутрішньо переміщених осіб – це найбільший показник серед усіх міст країни. Серед них 77,8 тис. отримують пільги, 19 тис. – пенсійне забезпечення. «Міська влада  має чітку позицію щодо переселенців: кожна внутрішньо переміщена особа повинна мати можливість інтегруватися в суспільство», – заявив заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. 

Маріуполь – перше місто, яке започаткувало програму соціального житла для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, тут було відкрито перший у країні соціальний гуртожиток. До кінця цього року планується відкрити ще один, а також розпочати реконструкцію третьої будівлі під житло для переселенців. За рахунок цього в місті розраховують забезпечити квартирами таких висококваліфікованих переселенців, як учителі, медичні працівники та працівники відомчих структур. Реконструкцію двох будівель передбачається проводити за кошти державного та міського бюджетів у співвідношенні 50/50, обсяг інвестицій становить близько 30 млн грн. 

Перспективним вважають у місті й проект добудови кварталу із 10 багатоповерхових будинків: завдяки цьому можна забезпечити житлом 648 родин. Придбання об’єктів незавершеного будівництва в житловому комплексі «Перший квартал» у Лівобережному районі Маріуполя обійдеться в 446, 79 млн грн. Готовність споруд – від 30% до 80%. 

«До нас приїхало багато кваліфікованих людей різних спеціальностей з різними можливостями. Це новий ковток життя для будь-якого міста, коли до нього приїздять нові люди. Ми прийняли стратегію на п’ять років, і в кожному її розділі врахували потреби як корінних мешканців, так і нових маріупольців», – розповів міський голова Вадим Бойченко. 

До Маріуполя переселенці із 20 населених пунктів Донецької та Луганської областей прибували кількома хвилями протягом чотирьох років. Одразу після приїзду отримували всю необхідну допомогу: соціальну, юридичну та матеріальну. Міський голова впевнений, що до людей, які вимушено покинули свої будинки через збройний конфлікт, необхідно ставитися з розумінням і толерантністю. «Вони змушені були кинути все. Багато з них пройшли всі кола пекла в пошуках допомоги, житла при відсутності грошей. Вони хворіли і не розуміли куди їм йти. Їм потрібно було влаштувати дітей в садки, школи. Потрібно було знайти роботу. Це все реально, коли людина сама прийняла рішення про переїзд в інше місто, але не тоді, коли її сім’ю з рідного міста виштовхали розриви снарядів», – каже очільник міста.

За словами Вадима Бойченка, країна повинна була консолідувати свої зусилля і об’єднатися, щоб переселенці змогли відчути підтримку. Але суспільство виявилося не готовим до такого повороту подій.

Маріуполь на собі відчув трагічні епізоди 2014 року і знає, що таке спати під вибухи снарядів. «Тому ми брали тих, хто втік від війни і намагалися оточити їх турботою», – підкреслив Вадим Бойченко. Тоді на одному майданчику об’єдналися десятки благодійних організацій. Металурги і волонтери цілодобово після роботи стояли та розфасовували пакети з продуктами, щоб біженці могли вижити. Усі пансіонати, готелі, школи навколо були заповнені людьми з постійно заплаканими очима.

«Ми змогли їм допомогти. Вважаю, що Маріуполь з гідністю вистояв той важкий період і ми рушили далі», – підсумував міський голова.

Процедура надання допомоги складається з трьох етапів: соціалізація, адаптація, інтеграція. На першому етапі йшлося про задоволення первинних потреб внутрішньо переміщених осіб (продукти харчування, засоби гігієни, одяг, тимчасове житло, психологічна і медична допомога, юридична підтримка). Другий етап включав до себе забезпечення можливості для проживання на території міста. Сюди входять переоформлення соціальних та пенсійних виплат, влаштування дітей до шкіл і дитсадків, оформлення щомісячної адресної допомоги, організація дозвілля та оздоровлення. Нарешті, на третьому етапі створюються умови, які дозволяють кожному переселенцю відчути себе повноправним мешканцем міста. Це і надання соціального житла, і забезпечення зайнятості працездатних ВПО, і створення умов для подальшої самореалізації. 

Нові маріупольці – шанс для міста, поштовх до розвитку, але й додаткове навантаження на інфраструктуру. Збільшився пасажиропотік, і це вимагає покращення транспортного сполучення. Збільшилася кількість людей, які потребують медичної допомоги. Крім тих, хто постійно проживає у Маріуполі, за допомогою звертаються і українці з тимчасово непідконтрольної території. Зросла потреба у збільшенні груп в дитячих садках та класів у школах. Необхідно розширювати офіс соціального захисту та Пенсійного фонду.

Сьогодні в місті постійно мешкають близько 60 тис. переселенців, ще 40 тис. – мігрують через місто. Протягом останнього року чисельність зареєстрованих в Маріуполі внутрішньо переміщених осіб збільшилася більш ніж на 10 тис. осіб. 

Внутрішньо переміщені особи дали поштовх розвитку міста. Наприклад, серед переселенців виявилось чимало викладачів та наукових працівників вищих навчальних закладів, які працювали у Донецьку. Тому багато зусиль було направлено на переселення таких вишів, забезпечення переселенців робочими місцями та розвиток наукового потенціалу приморського міста. Маріупольська міська рада виступила ініціатором релокації трьох вишів на території Маріуполя: Донецького юридичного інституту, Донецького державного університету управління та Донецького національного медичного університету.

Вадим Бойченко поділився з учасниками «круглого столу»  простим та дієвим рецептом Маріуполя, який допоможе всім містам, які приймають переселенців: «Треба об’єднати суспільство – признати, що ми різні, шукати спільні традиції, лідерів, символи. А якщо не допоможе – необхідно збільшити дозу: любові, терпіння та толерантності».

Маріуполь першим отримав символ «Місто Солідарності», який Вадиму Бойченку вручив Пабло Матеу. Міський голова Маріуполя передав естафету солідарності та вручив його символи представникам Києва та Херсона – містам, які розвиватимуть ініціативу допомоги тим, хто був змушений покинути свою домівку. 

Допомога внутрішньо переміщеним особам у Маріуполі:

- 23,5 тис. сімей отримали сертифікати за продовольчими програмами;

- 255 тис. осіб – гуманітарні набори;

- 350 сімей забезпечено вугіллям;

- 20 тис. осіб – одягом;

- 3 тис. сімей надано фінансову допомогу.

За три роки переселенцям роздано: 

- 38 тис. наборів для особистої гігієни;

- 25 тис. предметів для облаштування побуту.

З метою адаптації переселенців був реалізований проект Європейського Союзу «Нарощування потенціалу суспільства Маріуполя для підтримки внутрішньо переміщених осіб і місцевих жителів, які постраждали в результаті конфлікту». Завдяки проекту:

- придбано 4 одиниці міського електротранспорту;

- збудовано лікарську амбулаторію в мікрорайоні «Східний»;

- відремонтовано та оснащено міський та чотири районних центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- реконструйовано будівлю під соціальний гуртожиток для розміщення переселенців;

- створено мобільний консультаційний пункт на базі соціальних служб.

Л. Кущ, 

власкор газети «Міграція»