«Це безпрецедентний випадок, коли Венеціанська комісія за ніч переробила свій висновок щодо Закону України «Про очищення влади», зняла всі розгромні зауваження, і вирішила, що працюватиме з українською стороною, а висновок, який буде затверджений, не матиме жодного юридичного впливу і є абстрактним», - наголосила директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко на брифінгу в Будинку Уряду у вівторок, 16 грудня 2014 року.
     За її словами, український закон про люстрацію намагаються будь-яким чином дискредитувати ті особи, які мають з українською державою конфлікт інтересів, і які або самі, або їхні рідні підпадають під люстрацію: «На дискредитацію закону направлені великі сили».
     Тетяна Козаченко відзначила, що саме такі особи подали закон про очищення влади до Венеціанської комісії на експертизу. «До Венеціанської комісії був поданий закон, який ще не вступив у силу, з неофіційним перекладом», - наголосила вона. Оскільки це було зроблено у той період, коли в Україні відбувалися парламентські вибори, була зміна уряду і практично був відсутній суб’єкт, з яким представники Венеціанської комісії могли спілкуватися, то вони не мали змоги виїхати до України, почути думку українських експертів і ознайомитися з процедурою, законом, порядком прийняття його українським суспільством, його взаємодіэю з іншим національним законодавством.
     «Ці особи зробили все, щоб український Уряд і Міністерство юстиції не мали змоги отримати попередній висновок», - наголосила директор департаменту. За її словами, українська сторона все ж таки отримала необхідні матеріали і практично за три дні до засідання Венеціанської комісії  підготувала об’єктивні заперечення на попередній висновок.
     За результатами зустрічі з представниками Венеціанської комісії українську делегацію на чолі з Міністром юстиції було почуто і висловлено намір у подальшому тісно співпрацювати.
     «Венеціанська комісія змінила свій висновок і зняла основні застереження щодо цього закону. При цьому було сформовано ряд принципових позицій. У першу чергу представники Венеціанської комісії зазначають, що українська держава може здійснювати процедуру люстрації відповідно до закону про очищення влади. Друга принципова позиція полягає у тому, що підставою для люстрації може бути перебування певної особи на керівних посадах у період тоталітарного режиму Януковича», - зазначив у свою чергу радник Міністра юстиції України Ігор Алексєєв.
     При цьому було досягнуто домовленості, що інші застереження Венеціанської комісії щодо застосування цього закону, які не є принциповими і містять процедурний характер, сторони усунуть у ході напрацювання відповідних законодавчих змін.
     «Українській стороні відведено три місяці для доопрацювання закону про люстрацію. Ми очікуємо, що упродовж місяця до України прибудуть представники Венеціанської комісії для напрацювання змін до закону, щоб у подальшому у Венеціанської комісії не виникало жодних застережень щодо цього питання», - наголосив радник Міністра.
     «За результатами зустрічі можна однозначно заявити: люстрації бути, люстрації бути відповідно до прийнятого закону. Звісно деякі процедурні моменти потрібно доопрацювати, але принципові позиції, у першу чергу щодо підстав люстрації, у європейських інституцій не викликають жодних питань», - додав він.
     Представники Венеціанської комісії під час зустрічі з українською делегацією також наголосили, що люстрація - це не міра відповідальності, а, в першу чергу, елемент очищення влади, і механізм формування нового кадрового складу державних органів людьми нової формації, які мотивовані працювати на українську державу.  При цьому було зауважено, що будь-яка країна для захисту своїх інтересів й інтересів народу має право провести люстрацію за умов дотримання прав і свобод людей.