Щодо інших результатів. Затримали 5,5 млн пачок цигарок разом із засобами перевезення. З початку 2016 року затримали 22 літальні апарати, із них 7 літаків і один вертоліт. Практично всі літальні апарати були чи з цигарками, чи при спробі завантаження. Це дуже складна оперативна робота. 

Затримали 1200 автомобілів й понад 700 кг бурштину під час спроби незаконного ввезення чи вивезення з території України. Виявили і передали за компетенцією 770 одиниць зброї, майже 41 тис. боєприпасів, 16 кг вибухівки, понад 160 кг наркотичних речовин. Це тільки на кордоні. 

Крім цього, провели цілу низку міжнародних операцій із протидії переправленню наркотичної речовини. Наприклад, за нашою інформацією, в Амстердамі в тому місці в кораблі, де ми вказали, було виявлено 150 кг героїну. Маємо багато інших дуже вдалих міжнародних операцій: не лише по наркотичних речовинах, а і з протидії нелегальній міграції, торгівлі людьми. Наприклад, повернення 17 картин, украдених із музею Верони. Загалом лише минулого року затримали 28 400 одиниць антикваріату – як самостійно, так і спільно з нашими колегами з Державної фіскальної служби, СБУ та Національної поліції.

– Розкажіть, будь ласка, про боротьбу із нелегальною міграцією. Наскільки великий масштаб цієї проблеми? Хто вони – люди, які нелегально перетинають кордон України? Що очікує на них після затримання? Чи несуть відповідальність організатори такого «бізнесу»?

– Сьогодні нелегальна міграція на нашому кордоні – і це визнано майже всіма європейськими інституціями – не вважається загрозливою і є контрольованою. Робота, яку ми провели за дорученням Президента України за останні два роки, дозволила створити відповідний рівень довіри з іноземними колегами. Ми розпочали не лише спільний прикордонний контроль, а й спільну охорону кордону. Торік провели 15 масштабних прикордонних операцій, профілактичних заходів, і з них сім – спільно з нашими колегами із FRONTEX та європейських країн. 

Водночас варто підкреслити: зосереджуємо увагу не на тих, хто є нелегальними мігрантами, бо це просто люди. Ось нещодавній приклад: через Тису переправлялися нелегальні мігранти, і дві жінки потрапили під лід. Наш військовослужбовець, кинувши все, витягнув їх з води на угорський берег. Незаконна міграція – це трагедія людей. 

Більше докладаємо зусиль для виявлення організаторів незаконної міграції. Дискредитували діяльність 31 каналу нелегальної міграції, встановили причетність до протиправної діяльності 77 осіб. До органів досудового розслідування направили 131 повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення. Стаття 132 КК України – незаконне переправлення осіб через державний кордон – стосується саме організаторів. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 9 років. Це достатньо серйозна відповідальність, і протягом року вже засуджено 10 осіб, винесено 8 обвинувальних вироків особам з числа організаторів і пособників. Тому що важливо не просто знайти і подати інформацію до органів досудового розслідування, а й довести до суду, щоб порушники отримали реальний строк за свою протиправну діяльність. 

Сьогодні в рамках міжрегіональних операцій документуємо незаконну діяльність 12 транскордонних каналів нелегальної міграції  і працюємо в рамках 45 кримінальних проваджень. 

Протягом року затримали 2,6 тис. незаконних мігрантів, більшу частину яких становили  вихідці з країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Це бізнес на горі простих людей. Але в цьому бізнесі працюють і терористи, і спецслужби інших країн, тому протидії даному явищу ми приділяємо особливу увагу. 

– Які ділянки державного кордону є найбільш проблемними?

– Наш кордон живе дуже напруженим життям: на кожній ділянці справді існують характерні, притаманні тільки цій території види порушень. Беремо східну ділянку: Харківська і Сумська області. Для них характерна незаконна міграція, переміщення товарів народного споживання  (автозапчастин, продуктів харчування тощо). У межах Біловодського району Луганської області – переміщення паливно-мастильних матеріалів, великої рогатої худоби та ін. Щодо північної ділянки – це кордон із Білоруссю – то найбільш характерним є переміщення до нашої країни сигарет білоруського виробництва, а з нашої держави – м’ясної продукції. 

Західна ділянка – це незаконна міграція, незаконне переміщення товарів, зокрема контрабанда сигарет та бурштину. В той же час спільний аналіз, який ми проводимо з нашими іноземними колегами, у тому числі з міжнародною організацією FRONTEX, свідчить, що за останні два роки міграційні потоки в нашій державі суттєво знизилися. І за оцінкою іноземних експертів, український кордон не є загрозливим із точки зору незаконної міграції. А відсоток нелегалів з України є незначним від кількості тих, що затримуються в країнах ЄС. 

Для південної ділянки найбільш характерне незаконне переміщення товарів (в першу чергу цигарок і спирту). Насамперед це стосується придністровського сегмента українсько-молдовського кордону. І стабільно напруженою залишається ситуація як на лінії розмежування, так і на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом. 

 – Яку роль відіграють підрозділи прикордонної служби в зоні АТО? Наскільки змінився характер служби у зв’язку із бойовими діями на сході України та після анексії Криму? 

– До початку російської агресії наше відомство розвивалося як правоохоронний орган із чисто поліцейськими функціями. Анексія Криму та війна на сході України змусили нас кардинально поміняти підходи та звернути увагу на так званий військовий напрям. На сьогодні прикордонники не лише охороняють, а й обороняють державний кордон. Головні наші завдання – забезпечення пропуску через лінію розмежування, через адмінмежу із Кримом осіб, транспорту. У районі проведення АТО – на визначених дорожніх коридорах у п’яти контрольних пунктах в’їзду – виїзду, на адмінмежі з АРК – у трьох контрольних постах в’їзду – виїзду. 

У зв’язку із закриттям морських портів і пунктів пропуску на тимчасово окупованій території Криму на нашу службу покладено контроль за виконанням українськими й іноземними суднами порядку заходу до закритих портів Криму. Проводимо цілу низку заходів, зокрема нещодавно на Дунаї було затримане одне з таких суден. 

Загалом обстановка на сході країни та адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом залишається складною. За два роки війни, на жаль, загинули 67 прикордонників, 415 зазнали поранень. П’ятеро вважаються зниклими безвісти. 

Минулого року в серпні на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом Росія здійснила чергову провокацію із так званими українськими диверсантами. Ми знову опинилися на межі відкритого протистояння. У той же час на цей раз агресору не вдалося реалізувати свій задум. Нам відомо, що росіяни збільшують свій військовий контингент на адмінмежі з Кримом. Ми спостерігаємо за засобами ведення розвідки, в тому числі із залученням нових її форм. В інженерному плані укріплюються позиції російських військ, іде періодична ротація і створюються відповідні прикордонні структури. Мені випало служити в Криму, а зараз цю перлину Чорного моря росіяни перетворюють на закриту військову базу. 

– А як просуваються роботи по проекту «Стіна» на північно-східному кордоні України?

– «Стіна» – це, швидше, медійна назва проекту. Йдеться про інтелектуальну модель охорони державного кордону України, де різні технічні засоби поєднуються і доповнюють один одного. Це дозволяє як контролювати лінію державного кордону у режимі онлайн, так і оперативно реагувати у випадку порушення. Що стосується інженерно-технічного облаштування, то ми його здійснюємо відповідно до плану, затвердженого урядом у травні 2015 року. 

Проект фінансується із державного бюджету. Зараз тривають планові заходи із його виконання на території Харківської і Луганської областей. Наприклад, у Харківській області виконано вже понад 50% робіт. У Луганській області  роботи тільки розпочали. А ділянку відділу «Дергачі» на Харківщині використали як полігон для випробування технічних новацій, які зараз спільно із науковцями впроваджуємо на нашому кордоні. 

На сьогодні облаштовано 264,6 км протитанкових ровів, 111,8 км рокадних доріг, 40,6 км контрольно-слідової смуги, 75,7 км загороджувального паркану. Придбали і вже використовуємо чотири бойових модулі.  Обладнали комплексну систему захисту і контролю державного кордону на більшій частині Харківської області. Після запровадження системи візуально-технічного спостереження на тих ділянках, які облаштували – зокрема на відділі «Дергачі» та сусідніх – кількість порушень мінімізована. 

Проект ми вважаємо дуже важливим. Уперше в багатовіковій історії наша держава будує реальний кордон із Росією. Це справді та споруда, яка дозволить підвищити ефективність, а ризики й загрози набагато зменшити. На жаль, фінансування достатньо обмежене і не дозволяє в повному обсязі виконувати проект. У 2015 році з бюджету при проекті майже 1 млрд гривень було виділено лише 400 млн гривень. У 2016-му при проекті 1,200 млрд гривень нам виділено лише 200 млн. Також залишається неврегульованим питання щодо відведення земельних ділянок – так званих земель оборони уздовж лінії державного кордону. 

– Підрозділи Державної прикордонної служби по-різному налагоджують співпрацю із місцевим населенням. Який досвід ви вважаєте найбільш вдалим?

– Після анексії  Криму мешканці Новоолексіївки Херсонської області з числа кримських татар виявили бажання долучитися до охорони державного кордону, надати допомогу в наведенні порядку, в тому числі на контрольних пунктах в’їзду – виїзду. Ми підтримали таку ідею і надали необхідну допомогу. Створили громадське формування, воно працює. І такі випадки не поодинокі. Є  приклади, коли наші патріотично налаштовані громадяни використовують приватні літаки для контролю за лінією державного кордону. Це дуже розвинуто на північній ділянці. Є випадки, коли на західній ділянці козаки на конях патрулюють державний кордон. Загалом в Україні діє 500 громадських організацій із охорони державного кордону, загальна чисельність таких формувань – понад 6 тис. осіб. Найбільша кількість таких організацій створена в Сумській, Чернігівській, Закарпатській, Чернівецькій, Одеській областях. 

Є й результати діяльності наших добровільних помічників. За рік ними було затримано 158 осіб. Без допомоги не лише місцевого населення, а й усіх громадян України охороняти державний кордон було би дуже складно. До того ж наша робота спрямована саме на людей: щоб з одного боку, на державному кордоні вони почувалися комфортно, з іншого – захищено. 

– Ситуація на КПВВ на лінії розмежування останніми тижнями стала більш напруженою. Люди скаржаться на черги, на те, що перетин лінії розмежування займає іноді два дні, ночувати доводиться в автомобілях на дорозі, що небезпечно. Із чим пов’язане збільшення черг у пунктах пропуску? Що робить служба і що планує зробити для полегшення процедури перетину?

– Основними завданнями нашої служби на КПВВ в зоні АТО є безпека громадян і безпека держави. Ми намагаємося створити максимально комфортні умови для громадян, які перетинають лінію розмежування. Але треба розуміти, що вирішення всіх проблем людей, які мешкають на тимчасово не підконтрольній території, можливе лише після повноцінного відновлення територіальної цілісності нашої держави. 

Сьогодні в межах Донецької й Луганської областей функціонують п’ять автомобільних КПВВ, визначено шість дорожніх коридорів. Як один зі шляхів зменшення навантаження на КПВВ і, відповідно, – зменшення черг ми бачимо збільшення кількості пунктів. Розгорнутий і готовий до роботи КПВВ «Золоте». Ми неодноразово намагалися його відкрити, але з того боку зустрічаємо шалений опір. 

Щодо інтенсивності пропускних операцій – вона дуже велика, її можна порівнювати з роботою міжнародних пунктів пропуску західної ділянки кордону. На сьогодні, коли навантаження, порівняно з літом, зменшилося практично вдвічі, щодня на КПВВ «Мар’їнка», «Майорське», «Новотроїцьке» оформлюються до шести тисяч осіб і до однієї тисячі транспортних засобів. А на таких КПВВ, як «Гнутове» і «Станиця Луганська» – до 4,5 тисячі осіб, у «Гнутовому» – ще й до однієї тисячі транспортних засобів. 

Інтерв’ю провела Л. Кущ, 

власкор газети «Міграція»