Проблеми, які потребують розв’язання
Необхідність реформування Державної міграційної служби України (далі – ДМС) обумовлена нагальною потребою підвищення ефективності виконання покладених на ДМС завдань та запровадження сучасних прозорих процедур надання якісних послуг, подолання внутрішніх негативних явищ, насамперед, корупції, а також відновлення довіри громадськості до ДМС та системи правоохоронних органів у цілому.
Кадровий склад ДМС сформовано в переважній більшості зі співробітників  Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, який діяв у складі МВС України, внаслідок чого ДМС перейняла всі негативні корупційні чинники радянської правоохоронної системи, які, нажаль, не вдалося викорінити до цього часу.
Необхідність трансформації ДМС, як складової правоохоронної системи держави, викликана, насамперед, запитом Українського народу після Революції гідності на докорінні перетворення державних органів з метою задоволення законних прав та інтересів громадян України на отримання якісних, доступних, прозорих сервісів.
З іншого боку, потреба в реформуванні ДМС обумовлена курсом нашої держави на європейську інтеграцію та необхідністю вжиття низки заходів у рамках Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму  для України.
Відхід від успадкованої з радянських часів системи обліку фізичних осіб, роботи з паперовими архівами, створення на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 липня 2015 року «Про додаткові заходи щодо запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом», введеного в дію Указом Президента України від 18 серпня 2015 року №478/2015, національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, також потребує відповідного реформування ДМС.
Широке впровадження інформаційних технологій в сучасне управління системи надання адміністративних послуг у міграційній сфері вимагає подолання кадрових деформацій в системі органів ДМС, підвищення якості професійної підготовки працівників ДМС, оптимізації системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з урахуванням потреб відомства.
Важливим напрямом реформування ДМС є посилення спроможності нашої  держави щодо протидії нелегальній міграції, що обумовлене зростанням міграційного тиску в світі, зокрема в країнах ЄС. Зростає кількість примусово видворених з території України мігрантів, а отже й видатки держави на їх примусове видворення. Зазначене потребує вжиття ДМС невідкладних заходів правового та організаційного характеру щодо залучення додаткових ресурсів, у т.ч. для забезпечення інституційної розбудови ДМС.
Процес реформування ДМС має супроводжуватися нарощуванням зусиль щодо подолання в ній внутрішніх негативних явищ, насамперед корупції. Це потребує формування відповідних антикорупційних механізмів, у тому числі посилення внутрішнього контролю, запобігання виникненню конфлікту інтересів, організації антикорупційних тренінгів для працівників ДМС, мінімізації контактів суб’єктів звернення  з посадовими особами, які ухвалюють рішення. З метою посилення функціональних спроможностей працівників ДМС, які виконуватимуть функції внутрішнього контролю, та уникнення впливу на них керівників територіальних органів ДМС, їх буде підпорядковано безпосередньо Голові ДМС.

Мета і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є визначення основних пріоритетів, напрямів, механізмів, етапів і строків реформування ДМС, а також очікуваних результатів.
Реалізація Концепції передбачена на період до 2017 року та складається з двох етапів:
На першому етапі (2015 рік – квітень 2016 року) передбачається:
здійснення функціонального обстеження та оптимізації структури ДМС у зв’язку зі створенням, забезпеченням функціонування та розвитку національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства;
розробка програми навчання та запровадження проведення тренінгів для працівників ДМС, залучених до роботи з національною системою ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, в т.ч. практики використання ДМС нових електронних інструментів ідентифікації особи;
організація нових механізмів комунікації з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, уніфікація, стандартизація та спрощення процедур їх обслуговування;
розробка та внесення до Верховної Ради України проекту Закону України «Про Державну міграційну службу України» та Міграційного Кодексу України;
ініціювання внесення змін до діючих нормативно-правових актів та розробки нових в частині запровадження обов’язкового страхування іноземців з країн міграційного ризику та спрямування надходжень від зазначеного страхування на компенсацію витрат Адміністрації Державної прикордонної служби України та ДМС, пов’язаних з примусовим видворенням зазначеної категорії осіб;
ініціювання внесення змін до діючих нормативно-правових актів та розробки нових в частині спрощення процедури реєстрації місця проживання та приведення її до декларативної;
виявлення корупційних ризиків, які виникають у зв’язку зі створенням національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, реорганізація механізму  внутрішнього контролю в ДМС, організація антикорупційних тренінгів для працівників ДМС;
розмежування технологічного процесу оформлення документів та ідентифікації шляхом створення Front office (Центр по роботі з  прийому документів у суб’єктів звернень – зазначені функції покладаються на центри надання адміністративних послуг та територіальні підрозділи ДМС) та Back office (Центр з обробки даних та прийняття рішень – зазначені функції покладаються на ДМС) з метою мінімізації контактів суб’єктів звернення з державними службовцями та виключення корупційних ризиків;
поетапний перехід до віртуалізації Back office (фізичне розташування підрозділу ДМС і його працівників не має значення, заяву від суб’єкта звернення з використанням електронної програми приймає працівник Front office, а потім заява надходить до працівника Back office незалежно від місця розташування останнього);
проведення першого етапу реорганізації та оптимізації структури ДМС відповідно до розробленого плану організаційного розвитку;
впровадження інструментів електронного урядування у відносинах з іншими органами влади та громадянами .
підвищення рівня матеріального забезпечення працівників ДМС.  
 На другому етапі (травень 2016 року – грудень 2017 року) передбачається:
розробка довгострокового плану організаційного розвитку та проведення другого етапу реорганізації та оптимізації структури ДМС;
запровадження профільної професійної підготовки працівників ДМС на базі одного з вищих навчальних закладів України;
оптимізація порядків надання існуючих, розробка нових сервісів ДМС.

Шляхи реалізації положень Концепції
Реалізацію положень Концепції передбачається досягти шляхом:
1) запровадження кращого світового досвіду організації діяльності міграційних органів європейських країн;
2) переходу до системи якісних, доступних, прозорих сервісів, орієнтованих на задоволення потреб громадян України, іноземців та осіб без громадянства, скорочення строків надання послуг та кількості документів, які подаються суб’єктами звернення;.
3) оптимізації функціональної структури ДМС за рахунок ефективного розподілу функцій між структурними підрозділами ДМС та встановлення оптимальної чисельності ДМС для забезпечення роботи національної системи ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства,  переведення в електронну форму паперових ідентифікаційних документів, поетапний перехід до безпаперового (електронного) документообігу, впровадженням нових стандартів і процесів тощо;
4) створення єдиної захищеної системи електронного документообігу із уніфікованими базами даних;
5) посилення механізмів внутрішнього моніторингу/контролю за виконанням службових обов’язків працівниками ДМС, невідворотності персональної відповідальності за прийняті рішення (система електронного документообігу відображатиме  всі дії працівника ДМС, вчинені ним при розгляді звернень, що дозволить оцінити їх відповідність діючим правилам і стандартам);
6) нарощування зусиль щодо боротьби з корупцією в ДМС, посилення внутрішнього контролю, побудови сервісного обслуговування осіб за принципом уникнення контактів суб’єктів звернення з посадовими особами, які ухвалюють рішення;
7) максимальної стандартизації та регламентації дій працівників ДМС;
8) розробки PR-стратегії для інформування громадськості щодо процесу реформування ДМС, впровадження нових механізмів комунікації з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства (правил та стандартів комунікації та дистанційного зв'язку з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; створення колцентру; сервісу «help desk» за допомогою гарячої лінії, спілкування за допомогою скайп, соціальних мереж тощо), що дозволить покращити громадську оцінку діяльності ДМС;
10) широкого залучення інститутів громадянського суспільства до громадського контролю роботи ДМС;
11) впровадження нових моделей надання адміністративних послуг у партнерстві з третіми сторонами, такими як громадянське суспільство та приватний сектор .

Очікувані результати реалізації Концепції:
забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, неупередженості, відкритості та доброчесності в діяльності ДМС;
запровадження передових інформаційних технологій в роботі ДМС, надання якісних сервісів для громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також приведення стандартів діяльності ДМС у відповідність до європейських вимог;
запровадження якісної фахової підготовки працівників ДМС, спрямованої на розвиток нових спроможностей та зниження корупційних ризиків;
прозорість, доступність та підконтрольність рішень і дій посадових осіб ДМС громадянському суспільству;
достатнє матеріальне забезпечення працівників ДМС та підняття престижу роботи в ДМС;
відновлення довіри та рівня підтримки суспільства до діяльності ДМС.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
Фінансування заходів з реалізації Концепції у 2015 році здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету в межах асигнувань, що передбачаються на утримання ДМС на відповідний рік, інших не заборонених законодавством джерел.
Для визначення обсягів фінансових ресурсів, необхідних для реалізації заходів Концепції у 2016-2017 роках, буде проведено стратегічне планування, за результатами якого визначатимуться витрати, покриття яких здійснюватиметься у межах поточних обсягів фінансування, а також за рахунок додаткових бюджетних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.