Голова ДМСУ Максим Соколюк: «Європейці визнають, що наша країна лежить поза транзитними шляхами «нелегалів»

Голова ДМСУ Максим Соколюк: «Європейці визнають, що наша країна лежит...

main

04.10.2016

Голова ДМСУ Максим Соколюк: «Європейці визнають, що наша країна лежить поза транзитними шляхами «нелегалів»

Стіну кабінету голови Державної міграційної служби України Максима Соколюка займає карта України. Не як елемент інтер’єру, а як інструмент для роботи. На столі немає вільного від паперів місця: законопроекти, аналітичні довідки, службова статистика. Ситуація в сферах компетенції служби змінюється настільки стрімко, що потрібно постійно встигати за новаціями та відповідати на виклики часу. І працювати так, щоб забезпечити однаково високу якість адміністративних послуг для всіх громадян, незалежно від місця проживання.

Про діяльність Державної міграційної служби сьогодні, пріоритетні напрямки роботи і зміни в діяльності відомства - розмова з Максимом Соколюком.

– Максиме Юрійовичу, у суспільстві сьогодні виявляють посилену увагу до міграційних проблем. Чи позначається хвиля міграції із Близького Сходу на ситуації в Україні? Чи готові відповідні служби до збільшення потоку таких шукачів захисту?

– Територія України перебуває поза шляхами мігрантів із Близького Сходу до Європи. Спочатку вони використовували балканський маршрут, напрям через Туреччину, потім додався арктичний маршрут, але ці шляхи проходять осторонь України.

Загальна кількість зареєстрованих біженців в Україні – 2,5 тисячі осіб. Ця цифра практично не змінюється останні чотири-п’ять років. Ще приблизно 600-700 осіб отримали додатковий захист в Україні. Близько 3,5-4 тисячі осіб перебувають на різних етапах очікування статусу біженця. Із європейськими проблемами це не зрівняти.

– Йдеться про офіційно зареєстрованих біженців. А як ви долаєте нелегальну міграцію? Чи великі її масштаби?

– Ми не єдині, хто бореться з цим явищем, - це спільні зусилля Державної прикордонної служби України, СБУ, Національної поліції. За даними Держприкордонслужби, кількість нелегальних мігрантів в Україні за сім місяців 2016 року навіть зменшилася, порівняно з таким же періодом попереднього року.

Наша країна не є країною призначення для нелегальної міграції, а як транзитна – навряд чи найкращий варіант. Територія дуже велика. І якщо уявити, що нелегали перетнули східний кордон у зоні АТО чи, приміром, Харківській області, доки вони дістануться заходу, через усю країну, - їх точно зупинять. Європейські колеги погоджуються з тим, що Україна не становить міграційної загрози для континенту. У нас спільна культура, ментальність, традиції. До того ж наші колеги розуміють: ми захищаємо свій кордон, але водночас – і європейський.

Разом із тим варто усвідомлювати: безвізовий режим для України не означає вільного перетину кордону в будь-яку мить. І це не дозвіл на працю в Європі. Це насамперед зменшення адміністративних бар’єрів для громадян, які подорожують із туристичною чи бізнес-метою. Але не дає права приїхати до іншої країни і там без дозволу працювати.

– Яким чином ви використовуєте сучасний світовий досвід у роботі ?

– Насамперед приводимо у відповідність із європейською законодавчу базу. Як ви знаєте, вся країна, не лише ми, змінює законодавство і процедури в багатьох сферах. Тому наше законодавство щодо міграції відповідає європейському – в частині затримання нелегалів, термінів, процедур тощо.

Зокрема, законопроект 3159, який був прийнятий і набув статусу закону, визначає, як утримується іноземець-порушник міграційного законодавства, що відбувається за цей час, як ідентифікується особа, які запити надсилаються, що відбувається після закінчення терміну затримання. Під час підготовки документу ми брали директиви ЄС та орієнтувалися на кращі європейські практики. (Йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції» - Авт.)

– Скільки часу займає отримання статусу біженця?

– За законом півроку. Але мігранти часто оскаржують відмову в суді. І суд іноді просить нас ще раз розглянути справу, придивитися до деяких обставин.

– Чи відрізняються центри утримання нелегальних мігрантів в Україні та Європі?

– На відміну від деяких європейських країн, у наших центрах співробітники перебувають без зброї та засобів захисту. Але загалом такі заклади що у нас, що на Заході, - це місця утримання. Так, є сітка, є грати, є розпорядок дня. Проте немає якихось конфліктів із адміністрацією, як це трапляється в тюрмах. Доводилося спостерігати в одному з наших центрів, як затримані вітаються з персоналом, навіть за руку.

У Брюселі detention centre красиво пофарбований, на території стоять автомати із продажу печива, напоїв тощо. У нас такого немає. Зате у нас на території центру в Чернігові ростуть яблуні. І всі мешканці можуть збирати фрукти. Наступного року плануємо відкрити новий центр у Миколаївській області, тому що з Одеси везти мігрантів-порушників до Чернігова дуже далеко.

– А які найтиповіші проблеми співвітчизників - внутрішньо переміщених осіб?

– Свого часу наша служба доводила, що система довідок, які потрібно оновлювати кожні півроку, система проставлення штампів на довідках ВПО, - вона не працюватиме. Врешті ми виявилися правими, і в січні цього року законодавство змінили.

Громадяни, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, обслуговуються по всій території України. В тому числі оформлюють закордонні паспорти. По Криму дано вказівку, щоб 16-річним, які вперше отримують ID-документи, видавали їх швидше за звичайний термін.

– Батьки дітей із Криму стверджують, що російські прикордонники не визнають ID-картки як документи і що через це начебто виникають проблеми на адмінкордоні…

– На справжньому українсько-російському кордоні, а не на адмінкордоні з Кримом, росіяни нові картки деколи визнають – проблема тут не у документі, як такому. Коли порівняти паперовий паспорт і ID-документ, - дуже суттєва різниця в ступенях захисту. У переліку документів, за якими можна перетинати кордон, чітко не сказано про ID-картку, йдеться лише про паспорт громадянина України. Така картка – це і є паспорт.

А щодо дій російських прикордонників на адмінкордоні з Кримом – вони коять, що хочуть. Моя порада: їхати з закордонним паспортом. Це допоможе вберегтися від неприємних сюрпризів, які спричинені політикою.

– Чи може отримувати адміністративні послуги особа, яка формально не зареєстрована як переселенець, але виїхала з окупованої території?

– Закордонний паспорт – може оформити в будь-якому підрозділі на території України. Внутрішній паспорт – лише на території області, де була зареєстрована людина (Донецька чи Луганська області) або за місцем, що вказано у довідці ВПО. Кримчани за законом отримують всі послуги у будь-якому підрозділі на всій території України.

Проблема з ідентифікацією громадян. На тимчасово окупованій території Криму, частині територій Донецької й Луганської областей залишилися паперові архіви. Не всіх громадян можемо або дуже швидко ідентифікувати – потрібно спрямовувати запити до установ, - або взагалі не можемо ідентифікувати. На жаль, ця проблема існує.

– Лунали чимало пропозицій про відкриття центрів надання адміністративних послуг у безпосередній близькості до лінії розмежування на Донбасі та адміністративного кордону Херсонської області й АР Крим. Чи будуть створені такі центри, зручні для мешканців окупованих територій?

– Центри надання адмінпослуг відкриває місцева влада. Ми пропонували додати до переліку і наші послуги, для цього потрібне спеціальне обладнання. Оскільки гроші за адмінпослуги надходять до місцевого бюджету, то місцева влада зацікавлена у відкритті таких центрів і ширшому переліку послуг. В законі таке право прописали. У центрах приймають документи, ми обробляємо їх в електронному вигляді. Ніхто жодних папірців туди-сюди не носить. Ми підтримаємо будь-яку пропозицію, чи то з боку влади Донецької й Луганської областей, чи то з боку міністерства тимчасово окупованих територій і з питань внутрішньо переміщених осіб.

– Що робити мешканцю окупованої території, який втратив паспорт? Якому потрібно вклеїти фотокартку після 25- та 45-річного віку?

– Лінію розмежування можна перетнути за закордонним паспортом. Для вклеювання фотокартки – прикордонники також пропускають. Але треба це робити особисто. Із посередниками, які активно рекламують свої «послуги», пропонують оформлення українських паспортів без виїзду на підконтрольну територію, боремося і ми, і правоохоронні органи. Так, наші працівники іноді беруть участь у нелегальних схемах, і ми за те, щоб до таких порушників застосовували реальні терміни позбавлення волі. На засіданні колегії я наводив приклад: один працівник незаконно видав паспорт, на який згодом було оформлено кредит. І внаслідок оборудки постраждала в тому числі далека родичка цього співробітника.

Боротьба з корупцією – це не боротьба з вітряками. Оцінка ризиків, за аналогією банківської системи. Підняття зарплати працівникам, заохочення їх за копітку роботу – стажування, навчання за кордоном. Один із засобів попередження зловживань – створення електронної бази паспортів і поступовий перехід на ID-картки. Все відбувається в електронному вигляді, база захищена, будь-які дії працівника можна переглянути дистанційно.

– Учасники АТО – громадяни інших країн – можуть отримати громадянство України за спрощеною процедурою. Однак часто бійці скаржаться на те, що ця норма не працює.

– Чому виникають проблеми? По-перше, у багатьох немає взагалі документів. А є документи, термін дії яких минув, - іноземці не можуть отримати нові, оскільки у своїх країнах перебувають у розшуку. За кримінальними справами, за економічними, політичними. Таким чином, ми не можемо прийняти у них заяву.

Деякі люди продовжують термін перебування в Україні, роблять усе для легалізації. Інші нехтують вимогами документів. Але в такому разі не можемо піти на порушення. За законом іноземець може набути українського громадянства через три роки після служби за контрактом. Цей час ще не минув.

– Сьогодні нові посвідчення особи - ID-картки – видаються лише 16-річним громадянам. А з 1 жовтня такі паспорти зможуть отримати всі бажаючі. Чи готова служба до нового етапу роботи?

– Варто одразу зазначити, що примусового обміну паперових паспортів на картку не буде. Насамперед очікуємо, що за паспортом нового зразка звернуться ті, хто паспорт загубив, у кого його вкрали, або для кого настав час вклеювати нове фото. Замість цього ми видаватимемо новий документ. Відповідна техніка вже встановлена в 330 із 600 наших підрозділів. Прагнемо до кінця листопада цього року встановити обладнання у 100 відсотків підрозділів. Також очікуємо початок роботи ЦНАП, яким останніми змінами у законодавстві делеговано право приймати заяви громадян та видавати документи.

Прогнозую, що з’являтиметься більше й більше сервісів із використанням ID-картки. Це ж не просто заміна паперу на пластик, - у документі є чіп, підпис, є пін-код, як у банківської картки. Дуже зручно.

– Чи стали українці більше їздити по світу і, відповідно, звертатися за оформленням закордонних паспортів?

– Кількість тих, хто звертається за такою послугою, потроху збільшується, на 5-7 відсотків щороку. Був великий спад у 2008 році, під час економічної кризи, люди заощаджували на всьому, перестали їздити за кордон. Але потім обсяги стали збільшуватися.

Коли ми розпочали видавати біометричні паспорти для виїзду за кордон, їх оформлювали приблизно 15 відсотків осіб. Решта – паспорти звичайні. Громадяни спершу не розуміли, для чого це, що це. Потроху довіра зростала, і згодом співвідношення перевернулося навпаки: сьогодні більшість громадян оформлюють біометричні документи. Але з 1 жовтня не біометричних документів вже не буде.

Л. Кущ, власкор газети «Міграція»