– Як складається співпраця вашої організації із Державною міграційною службою України? Будь ласка, наведіть приклади спільної роботи. 

– МОМ співпрацює з Державною міграційною службою (ДМС) України з часів створення цього державного органу. Ми дуже цінуємо нашу співпрацю та високий рівень взаємодії зі сторони ДМС. Протягом наступних трьох років у рамках вищезазначеного проекту МОМ, що фінансується Європейським Союзом, ми надаватимемо допомогу ДМС, а також Державній прикордонній службі України (ДПСУ) для збільшення дієвості та ефективності надання послуг громадянам України та іноземцям. На Державну міграційну службу чекає всебічний аналіз робочих процесів та вдосконалення кадрової системи, що поліпшить її роботу. Також ДМС отримає обладнання та програмне забезпечення, що сприятиме захисту персональних даних українських та іноземних громадян. У рамках проекту до співпраці з ДМС та ДПСУ буде залучено експертів із протидії корупції, права, інформаційних технологій та менеджменту. 

– Чи є актуальною для України проблема міграції з-поза меж країни та за межі країни – на тлі міграційної хвилі в Європі?

– На даний момент Україна перебуває на віддалі від основних міграційних шляхів до Європи. Утім, ми живемо у часи підвищеної людської мобільності, спричиненої як численними конфліктами, так і економічними чинниками. Кількість людей у русі, ймовірно, зараз є найбільшою за всю історію. Нараховується близько одного мільярда мігрантів із загального числа жителів планети у сім мільярдів. Чверть мільярда – це міжнародні мігранти, ще три чверті – внутрішні мігранти, які переміщуються всередині своїх країн. На жаль, зараз ми маємо найбільшу кількість вимушених мігрантів з часів Другої світової війни – близько 65 мільйонів осіб були змушені залишити свої домівки через низку конфліктів по всьому світові. 

Міграції не можна запобігти або зупинити її. Єдине, що мають робити уряди, – це управляти міграцією так, щоб вона приносила користь суспільству та мігрантам. У контексті України ми вважаємо, що зараз хороший час для того, щоб подумати по те, як включити міграцію до програми дій із розвитку. У світі існує ряд принципів та інноваційних механізмів із залучення людського, соціального та фінансового капіталу мігрантів, і Україна може скористатися ними. Ключові кроки – це розбудова середовища із взаємною довірою між українським урядом, фінансовим сектором і мігрантами та покращення відповідних правових і фінансових норм для того, щоб створити сприятливі умови для повернення та вкладення фінансових ресурсів мігрантів в Україну. Також необхідно звертати увагу на інтеграцію мігрантів із інших країн в Україні, оскільки вони можуть привнести свої знання та навички і допомогти розвивати країну, якщо матимуть умови для цього. До мігрантів в Україні потрібно ставитися так само, як українці хотіли б, щоб до них ставилися за кордоном. 

– Як Ви оціните ефективність протидії нелегальній міграції в Україні? 

– МОМ вживає термін «неврегульована міграція» для означення цього явища, бо ми відстоюємо принцип, за яким людина не може бути «нелегальною». Отже загалом можна сказати, що ситуація з неврегульованою міграцією іноземних громадян до та через Україну знаходиться під контролем. Кількість мігрантів, яких було затримано за незаконний перетин кордону, а також кількість мігрантів, затриманих всередині країни ніяк не може вважатися загрозливою, особливо у порівнянні із ситуацією в ЄС.

МОМ підтримує українську владу у зміцненні потенціалу із протидії неврегульованій міграції, зокрема шляхом надання прикордонникам обладнання для спостереження і контролю, кращого обміну інформацією про рух на кордоні, а також шляхом проведення тренінгів для прикордонників із операцій на кордоні та тренінгів для співробітників Державної міграційної служби із безпеки документів, що посвідчують особу, та проїзних документів.

Варто зазначити, що для держави протидія неврегульованій міграції – це не лише питання виявлення та повернення неврегульованих мігрантів. Велику роль відіграють правоохоронні органи та їхні розслідування, а також судові органи тоді, коли справа доходить до висування обвинувачення організаторам і ліквідації кримінальних мереж, що наживаються на торгівлі людьми та незаконному переправленні мігрантів. 

– Чи мають представники вашої організації доступ до місць тимчасового перебування мігрантів? Наскільки, на ваш погляд, дотримуються та захищаються права цих осіб? 

– Державна міграційна служба завжди була дуже відкритою в питанні доступу до пунктів тимчасового перебування іноземців для МОМ та її партнерів – міжнародних організацій, іноземних дипломатичних місій, представників громадянського суспільства та юристів. Протягом багатьох років МОМ здійснює регулярні спільні візити до таких закладів з метою оцінити умови перебування утримуваних там мігрантів та дотримання їхніх прав. Ці візити було формалізовано у рамках так званого моніторингового механізму. 

Спираючись на цей моніторинг, ми можемо стверджувати, що загалом умови тримання відповідають міжнародним стандартам у тому, що стосується кількості розміщених у приміщенні, чистоти, наявності медичного догляду та психологічної допомоги, навчання для дітей тощо. Тим не менш, ще можуть бути покращені харчування, надання юридичної допомоги, а також повної та зрозумілої інформації про правові опції для мігрантів після того, як закінчиться максимальний термін їх тримання. Якісний переклад на всіх етапах затримання та процесу повернення досі лишається проблемою та однозначно має бути покращений через своєчасне надання мігрантам кваліфікованих послуг перекладача, особливо після затримання та під час судових засідань. 

– За пропозицією вашої організації до українського законодавства було внесено низку змін, спрямованих на захист прав людини у сфері міграції. Чи привели такі законодавчі зміни до позитивних результатів? 

– МОМ надала допомогу у підготовці близько 50 українських правових актів, включно з Концепцією державної міграційної політики, Законом «Про прикордонний контроль», Законом «Про протидію торгівлі людьми» тощо. 

Що стосується останніх подій у сфері законодавства щодо міграції, то Міністерство соціальної політики – Національний координатор у сфері протидії торгівлі людьми в Україні – у співпраці з усіма залученими державними службами взяло на себе завдання з підготовки всеохоплюючого проекту змін до Закону «Про протидію торгівлі людьми» та пов’язаних з цим нормативних актів. Ці зміни було подано на розгляд Верховної Ради. Їх ухвалення упорядкує українське законодавство у сфері протидії торгівлі людьми та приведе його у відповідність до міжнародних норм.

МОМ завжди виступала за законодавче запровадження альтернатив триманню мігрантів у закритих закладах, а також за регулярний юридичний перегляд рішень про затримання. Ми вітаємо внесення змін у Кодекс адміністративного судочинства України, які набули чинності в червні 2016 року та спрямовані на покращення судового захисту іноземних громадян та осіб без громадянства. Нововведення започаткували альтернативу затриманню з метою примусового видворення іноземних громадян або осіб без громадянства у формі взяття на поруки чи внесення застави. Сподіваємося, що невдовзі буде прийнято необхідні підзаконні нормативні акти, які встановлюють регуляторні механізми для належного застосування альтернатив затриманню неврегульованих мігрантів. Ми також сподіваємося, що регулярний судовий перегляд забезпечить звільнення від затримання тих неврегульованих мігрантів, чиє видворення виявиться неможливим.

Ми також сподіваємося на прийняття Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, яку було підготовлено за допомогою МОМ і представлено у травні 2015 року.

У сфері законодавства щодо трудової міграції є необхідність подальшого розвитку підзаконних нормативних актів, планів дій та програм з метою покращення захисту прав українських трудових мігрантів, а також необхідність включення міграції до програми дій з розвитку України. 

– Яку допомогу надає ваша організація в облаштуванні, адаптації внутрішньо переміщених осіб? Наведіть, будь ласка, кілька прикладів такої допомоги. 

– Із початку кризи МОМ надала допомогу понад 130 тисячам найуразливіших внутрішньо переміщених осіб та людей, що постраждали від конфлікту, у 24 областях України. Вони отримали медикаменти, засоби гігієни, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку, юридичну та психологічну підтримку, пряму фінансову допомогу, а також підтримку із самозайнятістю. Цього року ми продовжимо наші зусилля для створення джерел доходу для ВПО та членів приймаючих громад. Близько двох тисяч осіб отримають гранти на тренінги з професійної підготовки, самозайнятості або мікропідприємництва. У 2014-2016 роках понад три тисячі осіб вже отримали таку допомогу від МОМ.

Ми також продовжимо підтримувати проекти із соціального згуртування та мобілізації громад у регіонах, що приймають ВПО по всій Україні. Водночас державні органи, що працюють над реінтеграцією, реєстрацією та верифікацією ВПО, а саме: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Державна прикордонна служба України, Міністерство соціальної політики України – отримають технічну підтримку від МОМ. Національна система моніторингу та здійснювані МОМ регулярні дослідження ситуації ВПО, їхніх намірів та переміщень, дозволить уряду приймати обґрунтовані рішення для підтримки та інтеграції переселенців. Звичайно, МОМ шукає можливості продовжувати свої програми гуманітарної допомоги для найбільш незахищених людей, постраждалих від конфлікту.

– За вашими спостереженнями, як змінюються потреби людей, що потерпіли від збройного конфлікту на сході країни? 

– На початку кризи ВПО найбільше потребували сезонного одягу, предметів домашнього вжитку тощо. Проте зараз їм необхідна робота та житло. За даними нашої Національної системи моніторингу ситуації ВПО, рівень добробуту більшості переміщених осіб й досі лишається низьким. Зокрема, третина з них змушена скорочувати витрати навіть на харчування, 42% переселенців можуть купляти лише продукти харчування, 27% забезпечують лише свої базові потреби, і лише 1% з опитуваних ВПО зазначили, що в них є заощадження. Серед інших нагальних проблем ВПО зазначили високі ціни на оренду житла та комунальні послуги, припинення соціальних виплат та високу вартість медикаментів.

– Яку допомогу у протидії торгівлі людьми надає ваша організація? На які групи ризику спрямовані ці заходи насамперед? Якщо проаналізувати факти торгівлі людьми протягом останніх трьох років, їх кількість збільшилася чи зменшилася? 

– У 2016 році МОМ виявила та допомогла 1 151 потерпілій особі, що постраждала від примусової праці та сексуальної експлуатації у 21 країні, включно з Україною. Це на 56% більше, ніж у 2015 році. Минулого року чоловіки становили більшість виявлених МОМ постраждалих. Більше половини потерпілих, виявлених у 2016 році, були молодшими за 35 років. Абсолютна більшість потерпілих, яким МОМ було надано допомогу у 2016 році, зазнали експлуатації у період з 2014-го по 2016 рік, тобто з початком конфлікту та відповідної кризи. 

65% потерпілих, виявлених у 2016 році, мали вищу або професійно-технічну освіту, 70% були з великих або маленьких міст, що відображає поглиблення економічних труднощів в Україні. Так само, як у попередні роки, понад 90% виявлених у 2016 році потерпілих зазнали експлуатації з метою примусової праці.

МОМ помітила зниження вимог українських громадян до роботи за кордоном. Якщо до початку кризи середня обіцяна заробітна платня становила 1000 доларів США, то у випадку потерпілих, які звернулися по допомогу МОМ у 2016 році, їм обіцяли набагато нижчу заробітну платню – від 200 до 500 доларів США, при цьому навіть такі суми видавалися їм достатніми. Внутрішньо переміщені особи є найбільш уразливими та перебувають у центрі уваги нечесних посередників, що пропонують шахрайські схеми міграції за кордон. 

Соціологічне дослідження, здійснене на замовлення МОМ компанією GfK Україна, показало, що 40% уразливих дітей у віці 13-17 років прийняли б ризиковані пропозиції, які можуть мати наслідком їх потрапляння в лабети торгівців людьми. Дослідження показало, що неповнолітні у місцях несвободи, студенти професійно-технічних училищ та діти вулиці найменше проінформовані про ризики сучасного рабства. Тому минулого року МОМ провела відповідні інформаційні сесії для 30 тисяч дітей у професійно-технічних училищах та 300 дітей у місцях несвободи.

– Чи існує, на ваш погляд, в Україні проблема дискримінації мігрантів? 

– На жаль, антимігрантські настрої зараз зростають у багатьох країнах світу. Нещодавно проведене опитування показує тривожну тенденцію: кількість українців, що підтримують повну заборону працевлаштування громадян третіх країн, зросла з 27% у 2012 році до 39% на сьогоднішній день. За даними мережі Ініціативи Розмаїття, яку підтримує МОМ, за 10 місяців 2016 року в Україні було задокументовано вісім випадків нападів на ґрунті ненависті із 13 постраждалими, двоє з яких загинули. Жертвами нападів були іноземні громадяни з Гвінеї, Нігерії, Сомалі та Ізраїлю, а також громадяни України ромського походження та ЛГБТІ. МОМ разом із партнерами закликає захищати різноманіття в Україні, оскільки те, як суспільство ставиться до меншин, відображає загальний рівень його демократичності.  

– Будь ласка, розкажіть про програму реінтеграції МОМ.

– Представництво МОМ в Україні надає допомогу з реінтеграції громадянам України, які добровільно повертаються на Батьківщину через відсутність законних підстав для подальшого перебування за кордоном або подібних причин. Наразі МОМ допомагає українцям, що повертаються з таких країн, як Італія, Польща, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Швейцарія, Ірландія, Словацька Республіка, Латвія, Естонія, Греція, Норвегія, Данія, Фінляндія та Грузія. Послуги МОМ можуть включати допомогу з перельотом та подальшим переїздом, короткостроковим наданням житла за вимогою; професійне навчання та допомогу у започаткуванні малого бізнесу. З 2004 року понад 2000 українців, котрі повернулися, отримали допомогу в рамках програми МОМ із реінтеграції.

– Дякуємо за розмову і бажаємо успіхів у всіх ваших проектах, які реалізуються в Україні.

Інтерв’ю провела власкор газети «Міграція»,  Л. Кущ.